середа, 29 березня 2023 р.

Увага! Запрошуємо взяти участь у XVII Обласному відкритому онлайн конкурсі дитячої творчості " ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНКА"

 


  Обласний відкритий конкурс дитячої творчості «Великодня писанка», започаткований Комунальним закладом спеціалізованої мистецької освіти «Валківська школа мистецтв» за підтримки Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області та Обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів у 2007 році.

 Конкурс проводиться щорічно з метою залучення школярів до дослідження, вивчення та відтворення кращих зразків культурної спадщини писанкарства рідного краю, активізації діяльності зі збереження культурної спадщини, звичаїв та обрядів; створення можливостей реалізації духовного, творчого потенціалу учнів, пошуку та підтримці юних обдарувань в традиційному українському мистецтві.

 

    

Для участі у Конкурсі запрошуються учні за трьома віковими категоріями (вік визначається станом на 01 квітня):

- молодша група – до 9 років включно;

- середня група – з 10 до 12 років включно;

- старша група – з 13 до 17 років включно.

 Термін прийому конкурсні роботи подаються до Валківської школи мистецтв триває до 03 квітня 2023 року у вигляді електронного зображення, а саме:

фотографії високої якості у форматах jpg, tif, raw;

фото робіт повинні бути виконані на однотонному фоні;

фото непласких, об’ємних робіт подаються в різних ракурсах;

у файлі з конкурсною роботою зазначаються: назва номінації, ПІБ автора, назва роботи.

 Фото робіт надсилаються на google форму або на електронну пошту школи shkola-mustetstv@ukr.net разом із заявкою на участь (якщо від закладу декілька учасників – заявка одна).

 

Анатолій Слісаренко – одна з найколоритніших і водночас одіозних постатей в українському кіно.

 


30 березня 1923 року в Києві в родині вчителя народився Слісаренко Анатолій Олексійович – український  кінорежисер, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Республіканської премії імені Я. Галана. У 1942 р. – артист балету і драми Рівненського міського театру. Закінчив акторський та режисерський факультети Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Працював у Київському українському драматичному театрі ім. І.Франка, на Українській студії хронікально-документальних фільмів (1950–1955), на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.П.Довженка (1956–1960). В 1961році, коли на зйомках його фільму загинула відома акторка Інна Бурдученко, був засуджений до 5 років ув'язнення із 5-річною забороною працювати в кіно (фільм «Квітка на камені» дознімав і переробляв Сергій Параджанов). Попри це, звільнився достроково у 1963 і вже з 1964 року почав працювати на Київській студії хронікально-документальних фільмів. Створив художні стрічки: “Гори, моя зоре” (1958), “Коли починається юність” (1959), “Право на любов” (1976), “Ніч перед світанком” (1976) та інші. Автор документаль­них фільмів: “Суворовці”, “Квітуча Україна” (1951), “У новій Каховці”, “Художники Закарпаття” (1952), “Творчість юних”, “Корсунь-Шевченківська” (1953), “Свято великої дружби” (1954), “Пісня про Україну” (1955), “Хліб” (1964), “Квіти для всіх” (1966), “Лети наша пісня”, “Гуцульське весілля” (1967), “Вічно живий” та інші.

четвер, 23 березня 2023 р.

Чудовий світ театру

    •              

          22 березня відбулася зустріч з артистами Волинського акдемічного обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка – Заслуженою артисткою України Ларисою Зеленовою та Заслуженою артисткою України Людмилою Натанчук. В актовій залі бібліотеки зібралися ті, хто безмежно закоханий у  театр. Святковий настрій зразу відчувся у залі, адже захід приурочений до Міжнародного дня театру. який відзначається щорічно 27 березня. 

    • Унікальну можливість побачити улюблених артистів без гриму, не в сценічних костюмах та поспілкуватись з ними, не змогли пропустити справжні шанувальники театру. Розмова з артистами проходила у форматі "Театральної абетки". Ведуча називала один з термінів з "Словника  театру" та розкривала зміст слова. Дуже цікаві були розповіді артисток про перші кроки на сцені, за що цінують театр, про гастролі, режисерів. 

 


    •        Коли мова дійшла до терміну "Роль", самі глядачі почали задавати актрисам різноманітні питання.  В умовному антракті присутні переглянули відео про історію створення нашого театру. Час швидко сплинув, але хотілось продовжити спілкування. Такі творчі зустрічі дають змогу побачити актора в його повсякденному вигляді, а головне зрозуміти як створюються образи, які ми бачимо на сцені. Ми переконалися, що саме такі заходи найбільш цікаві для користувачів. Тож. сподіваємось  на продовження. 








неділя, 19 березня 2023 р.

Писанка – маленьке диво.

 

Весна приносить нам одне з найбільших християнських свят – Великдень, який святкується в Україні вже більше тисячі років.  Великоднє свято дуже яскраве і багате своїми обрядовими атрибутами. Особливо писанками, які вважалися символами життя. В Україні з давних-давен існує чудовий звичай – виготовляти писанки.

Невеликий екскурс в історію.

Мистецтво виготовлення писанок сягає глибокої давнини. Найстаріші декоративні яйця, знайдені в Україні, були полив'яні керамічні. Символи, нанесені на них, свідчать про їх дохристиянське походження. З прийняттям християнства розмальоване яйце було включене до Великодніх обрядів церкви.  Першими символами, уживаними у декоруванні яйця, були рисунки ідеї, розкинуті по шкаралупі. Ті знаки надавали яйцеві добродійної сили, що, за віруванням наших предків, допомагала в біді, забезпечувала родинний добробут. Різноманітність символів віддзеркалює регіональні особливості районів України. Наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. виготовлення писанки в Україні досягло високого рівня розвитку й означилося в окремий вид народної творчості.


Завітавши у відділ літератури з питань мистецтва Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, ви знайдете книги, з яких більше дізнаєтесь про:

      
      - історію виникнення писанки;
      - технологію її виготовлення;
      - писанки природними барвниками;
      - творчість  майстрів писанкарства;
      - особливості оздоблення в різних регіонах України;
 



Список літератури з фонду книгозбірні:

Бондарук А. В. Як написати писанку / А. В. Бондарук. – Луцьк : Терен, 2008. – 20 с.

Влененко Т. В. Фарбуємо писанки природними барвниками / Т. В. Влененко, Л. Г. Ктіторова. – Львів : Свічадо, 2015. – 126 с.

Дубіч Т. А. Диво-писанка : посіб. для дітей молод. та серед. шк. віку / Т. А. Дубіч. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2012. – 22 с. : кольор. іл.

Манько В.  Українська народна писанка / В. Манько. – Львів : Свічадо, 2001. – 46 с.

Манько В. Взірці українських народних писанок / В. Манько. – Львів : Свічадо . – 38 с.

Писанка: традиції та модерний дискурс / уклад. Р. Загайська. – Львів : Апріорі, 2009. – 163 с. : кольор. іл.

Писанки / упоряд. В. Мицик. – Київ : Родовід, 1992. – 60 с.

Писанки Ганни Косів: Трипільські мотиви – Львів : Свічадо, 2016. – 100 с.

Писанки другої половини XX- початку XXI століть : зб. Волин. краєзнав. музею : каталог. – Луцьк : Терези, 2014. – 77 с. : кольор.іл.

Писанки Ірини Вах. – 2-е вид. доп. – Львів : Свічадо, 2017. – 112 с. : іл.

Подаруй ми писаночку: Івано-Франківськ : альбом / упоряд. М. Бойко. – Львів : Каменяр, 2001. – 94 с. : кольр. іл.

Пожоджук Д. Давність української писанки / Д. Пожоджук // Українське слово. – 2015. – 8–14 квіт. С. 1011 : іл.

Пожоджук Д. Українська патріотична писанка / Д. Пожоджук // Українська культура. 2016. – 3/4. С. 47 : кольор. іл.

Світ української писанки / упоряд. С. П. Сітько, Т. Є. Русанова. – Київ : Кондор, 2005. – 96 с.

Соломченко О. Г. Писанки Українських Карпат / О. Г. Соломченко. – Ужгород : Карпати, 2004. – 238 с. : іл.

Ткаченко В. Прародичі українських писанок / В. Ткаченко // Пам’ятки України : Історія та культура.  2016. 3. С. 7375.

Українські писанки / упоряд., худож. Е. Біняшевський. – Київ : Мистецтво, 1968. – 89 с.

Черемшинська Р. Українські писанки : [українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу] / Р. Черемшинська // Культура і життя. – 2020. – 24 квіт. – С. 1.

четвер, 16 березня 2023 р.

Театральна абетка

 

27 березня відзначається Міжнародний день театру.  Це професійне свято  для всіх працівників театру, а разом з ними для  мільйонів небайдужих глядачів. Більша частина життя акторів – це репетиції, гримування,  одягання сценічного костюму, а головне – перевтілення.  Глядачі, переглядаючи виставу, бачать на сцені акторів в різних ролях.  Творча зустріч провідних артистів нашого театру в бібліотеці відбудеться напередодні свята театру. Такі зустрічі дають змогу зустрітися з артистами поза сценою, а головне зрозуміти як створюються сценічні образи. Тож розмова буде про театр, про акторську професію. Присутні глядачі мають можливість спілкування особисто з артистами.  

   Творчість Лариси Зеленової – це десятки різнопланових ролей в сучасних та  класичних п’єсах українських та зарубіжних  авторів. Особливо запам’ятались театральним шанувальникам у талановитому виконанні актриси ролі Мавки – «Лісова пісня»,  Адель – «Світанкова фея»,  Оксани – «Бояриня», Терпелихи – «Наталка Полтавка», Сеньори – «Неаполь –  місто попелюшок» та багато інших.

  Людмила Натанчук вже під час навчання у Волинському державному училище культури і мистецтва на акторському відділі була задіяна у виставах Волинського театру. За 20 років сценічної діяльності нею зіграно різноманітні ролі, серед яких: Варка («Безсталана»), Мавка («Лісова пісня»), Мессаліна Валерія (Химерна Мессаліна), Аза («Циганка Аза»), Оляна  – "Коханий нелюб",  Олеся – "Олеся", Біла леді – "Життя в кредит (Едіт Піаф)".

Це Ван Гог



   Відділ літератури з питань мистецтва пропонує вашій увазі цікаву та захоплюючу книгу про життєвий і творчий шлях Вінсента ван Гога. 

Вінсент ван Гог – нідерландський художник-постімпресіоніст, один із найвидатніших та найвпізнаваніших митців ХIХ ст. За своє трагічно коротке життя він створив низку геніальних полотен, у кожному з яких відчувається особлива експресія. Ван Гог втілював у живописі своє емоційне сприйняття світу: чи то захоплення красою природи, чи відгук на людське горе.
Завдяки нетиповій палітурці книга Джорджа Роддама «Це Ван Гог» схожа швидше на робочий зошит чи альбом митця.

Завдяки ілюстраціям Слави Герасимович і використанню картин самого художника складається враження, ніби гортаєш чийсь щоденник чи скрапбук, у якому повноцінні шедеври Ван Гога чергуються зі схематичними замальовками, розповідним текстом і нотатками у вигляді, як може видатися, газетних вирізок.



Джордж Роддам

Джордж Роддам викладає історію мистецтв в університетах Великобританії і Сполучених Штатів Америки. Досліджує здебільшого європейський модернізм.

Слава Гарасимович

Слава Гарасимович — польська художниця, мешкає в Лондоні. Серед її проектів — персональна виставка в Музеї Фройда у Лондоні.