Барви осені в нетрадиційній техніці малювання

     

   31 жовтня 2023 року у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки у  відділі літератури з питань мистецтва мисткиня Вікторія Ричко провела майстер - клас з незвичного живопису.

        Цінність застосування мистецтва полягає в тому, що з його допомогою можна на символічному рівні виразити і дослідити найрізноманітніші почуття й емоції: любов, ненависть, образу, злість, страх, радість тощо. Всі ті малюнки, які ми відтворюємо на полях робочого зашита чи інших поверхнях мають набагато глибший зміст ніж ми собі думаємо.       

        У сьогоднішній час дуже часто постає питання: «Малювання під час війни важливе чи ні?» Проте - у період підвищеної тривоги та стресу важливо турбуватися про свій емоційний стан. Міністерство культури та інформаційної політики України відповіло на це запитання так: «З моменту початку безпідставної війни росії проти України ми разом багато пережили. Але існують способи повернути собі спокій та рівновагу. Наскільки це зараз можливо. Один із них – малювання. Загалом психологічний вплив різних видів творчості є настільки яскраво вираженим, що одержує все більше поширення у якості терапії. Незалежно від віку людини, творчість заспокоює, знімає стрес та допомагає відволікатись.

        Адже живопис - це чудова можливість відкритися, поділитися своїми емоціями: радістю, сумом і навіть страхами, які не завжди можна виразити словами. А це точно всім нам потрібно в ці нелегкі часи.

        Малювання  розкриває творчі здібності, формує смак та естетичне сприйняття, а також тренує характер, посидючість та здатність доводити справи до кінця.

        В кожній людині є творчі задатки, але далеко не у всіх вони розвинені на достатньому рівні. Заняття творчістю заспокоюють, розвивають емоційний інтелект, фантазію та просто роблять людину щасливішою. 

        Давайте, спочатку розглянемо, що таке арт-терапія та чим вона корисна.

        Арт-терапія – одна з багатьох напрямків психотерапії та психологічної корекції, яка базується на мистецтві і творчості. 

        Головна ціль арт-терапії –  гармонізація психічного стану через розвиток здатності самовираження і самопізнання. 

        Не маючи протипоказань, арт-терапія допомагає дізнатись більше як про самих себе, так і про оточення.

        Арт-терапія визнана одним з найкращих методів боротьби зі стресом та негативними емоціями. Малювання — це арт-терапія, яка допомагає не тільки дітям, а й дорослим. Можливість зануритися в світ власної уяви, ненадовго піти від реальності з її правилами та законами. Малювання дозволяє самовиразитися, обираючи що, як, чому та на чому ви будете малювати.

     Особливе місце в процесі малювання займають нетрадиційні техніки.

         Нетрадиційний метод малювання - це спосіб створення нового, оригінального твору мистецтва, в якому гармонує все: і колір, і лінії, і сюжет. Це велика можливість  міркувати, пробувати, експерементувати, а, найголовніше, самовиражатися.

Нетрадиційне малювання - це майстерність зображувати, не спираючись на традиції. А нетрадиційні техніки малювання - це стимул до творчості!

Використовуючи нетрадиційні методи малювання, можна розширити кругозір, пробуючи щось нове та незвичайне, а з деякими техніками навіть створити справжній шедевр. Не вірите?

А  наша гостя Вікторія Костянтинівна Ричко нам довела це наочно! Ми малювали пластиковими "пензлями" милу, тиху, різнобарвну осінь... Ось дивіться!

Сьогодні кожна  відчула себе маленькою дівчинкою, яка, малюючи, уявляє як тихо падає осіннє листя, як берізки готуються до зими, а десь на галявині заховались грибочки. Ми - малювали, ми -ТВОРИЛИ!!!  І отримали від цього заняття неймовірне задоволення, занурюючись в атмосферу спокою і насолоди. 

 

P.S.  І, як виявилось, малювати справді вміють всі. Навіть ті, хто не робив цього ніколи. Бо творчість об'єднує, відволікає, лікує і вчить релаксувати.

Київська бієнале у Відні та Любліні присвячена війні в Україні: кого з українських художників там представляють

 

Триває Київська бієнале: виставки у Відні (Австрія) та Любліні (Польща) у межах проєкту представляють роботи, присвячені російсько-українській війні.

Відень

У Відні в Augarten Contemporary куратори Сергій Климко, Гедвіґ Заксенгубер та Ґеорґ Шоллгаммер проведуть головну виставку. Вона триватиме з 17 жовтня до 17 грудня 2023 року.

        Відень є головним місцем проведення Київської бієнале цього року, яка через вторгнення Росії перетворилася на загальноєвропейську подію, щоб продемонструвати, що європейський мистецький світ підтримує українців.

"Ми організували все це всього за чотири місяці як акт солідарності, — сказав співкуратор події Ґеорґ Шоллгаммер. — Ідея полягала в тому, щоб реінтегрувати діаспору українських художників, яка зараз розкидана по всій Європі, з тими, хто все ще живе в Україні, та з міжнародними колегами, які мають подібний досвід або вже працювали з Україною".

На відкриття виставки прийшло близько 2 000 відвідувачів.

Тут представлені роботи грецької художниці Джорджії Саґрі, французької мисткині Лор Пруво, німецького фотографа Вольфґанґа Тільманса, румунського мультидисциплінарного художника Дана Перьовського та українців:

·         художниці Катерини Лисовенко;

·         художниці Катерини Алійник;

·         режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука;

·         фотографа Антона Шебетко.

Найбільша колекція робіт у Відні виставлена в галереї Augarten Contemporary. Друга локація — артпростір "Ніколи не вдома" — містить велику кількість робіт, присвячених ЛГБТК-спільноті в Києві як до, так і під час війни. У Neuer Kunstverein Wien представлені нові медіароботи, зокрема інсталяції у віртуальній реальності.

Багато з представлених робіт досліджують способи об'єднання фрагментів країни, яку художники були змушені покинути.

Люблін

У Любліні (Польща) у Galeria Labirynt Вальдемар Татарчук проведе виставку "Це лише виставка". Вона триватиме з 27 жовтня 2023 року до 22 січня 2024 року.

Це виставка робіт українських художників, які служать у ЗСУ. Організатори не оприлюднюють повний список митців: "По-перше, тому що ми хочемо, щоб вона була відкритою до кінця. По-друге, комунікація з художниками, які беруть участь у воєнних діях, не така проста, як з митцями-цивільними, що живуть у мирних країнах".

Організатори зазначають, що повномасштабне вторгнення Росії обмежило можливості українських митців займатися творчістю, брати участь у мистецькому житті: "Але ці зміни, спричинені війною, сфокусовані в житті українських художників-солдатів, як у лінзі. Тому саме вони є головними героями цієї виставки, і саме вони визначають її зміст".

Окрім українських художників, у виставці візьмуть участь митці з усього світу, які підтримали Україну, і цей список також буде відкритим.

"Це виставка про людей на війні та солідарність, і під час її проведення стане зрозуміло, чи це просто виставка, чи щось більше"

Що відомо про Київську бієнале

Київська бієнале — це міжнародний фестиваль сучасного мистецтва, який проводять кожні два роки в Києві. Уперше захід відбувся у 2015 році. З початку Київську бієнале організовує Центр візуальної культури.

У 2019 році Київська бієнале стала частиною новоствореного Альянсу східноєвропейських бієнале сучасного мистецтва, до якого також належать Matter of Art у Празі, Biennale Warszawa та OFF-Biennale в Будапешті.

   За матеріалами https://suspilne.media/601137-kiivska-bienale-u-vidni-ta-lublini-prisvaceni-vijni-v-ukraini-kogo-z-ukrainskih-hudoznikiv-tam-predstavlat/

Міжнародний день художника

 25 жовтня світ відзначає Міжнародний день художника
        (International Artist Day)

Історія International Artist Day почалася у 2004 році. Святкувати цю подію запропонував відомий канадський художник Кріс Мак-Клюр, що пише полотна у стилі романтичного реалізму. Свято було започатковане, щоб підкреслити внесок художників у культурний розвиток суспільства, розповісти людству про те, що емоції та відчуття можна передавати за допомогою малюнків.

    Люди, які займаються образотворчим мистецтвом, відчувають тонку, непорушну красу світу, приховану від більш приземлених людей. Завдяки художникам суспільство отримує унікальну можливість споглядати багато речей, на перший погляд, прихованих. Творці високого рівня "оживляють" цілі міста, доводячи нам, що у кожного живого і неживого створення на планеті є характер і душа.

Цей день створений, щоб підтримати не тільки початківців художників, а й згадати творіння тих людей, які представили український живопис на світовому рівні. 

Роботи визнаних класиків українського живопису - Миколи Глущенка, Віктора Зарецького, Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Олександра Гнилицького, Олександра Ройтбурда, Анатолія Криволапа, Сергія Животкова, Василя Цаголова - відомі і шановані далеко за межами України.

Живопис – багатогранний. У художньому мистецтві поєднуються різні течії та напрямки творчості, класичні та новаторські стилі. В музеях та галереях цього дня влаштовують день відкритих дверей, демонструють уроки образотворчого мистецтва. Міжнародний день художника – це можливість відкрити для себе творчість видатних митців, таких як Сальвадор Далі, Клод Моне, Вінсент Ван Гог, Пабло Пікассо та інших неперевершених творців картин.

    🎺🎄🎄Від щирого серця бажаємо нашим художникам великих шедеврів у творчості, наснаги, цікавих ідей, черпати натхнення від прекрасних українських пейзажів, в кожному куточку країни знаходити те саме джерело енергії, захоплення і гармонії та успішної передачі свого сприйняття світу в своїх роботах.

Арт-практика "Моя сім’я у вигляді квітів"

         Наша гостя – Марина Каменська, життєрадісна лучанка, мама 17-річної дівчини, арт-терапевткиня, яка використовує як доробки в області психології, де  постійно вчиться та підвищує свою компетентність, так і авторські  методики в арт-терапії «Подорож у світ емоцій через пісочну терапію», «Моя тінь – мій ресурс».

        І сьогодні вона презентувала  цікаву тему, арт-практику «Моя сім’я та  мої відносини у вигляді квітів».

Творчо та естетично дівчата уявили своє оточення прекрасними рослинами та проаналізували те, що створює для нас підсвідомість, а  арт-терапевткиня зауважила на що звернути увагу, де себе краще проявити, яким відносинам приділити більше уваги, а які – послабити.

        Наша душа зовсім невипадково обирає людей на своєму шляху. Іпотрібно лише зрозуміти чого ви опинились саме в цій родині, саме в цій сім¦ї. Дива поруч і завжди гтові увійти у ваше життя! 

Результати цієї практики, за словами учасниць, - неймовірні і проявляють самі цікаві моменти у відносинах в нашій родині. 

         

"До творчих вершин" . Український скульптор Василь Іванович Свида (до 110-річчя від дня народження)

        Василь Іванович Свида (1913-1989) одержав першим із закарпатських професійних художників, членів Національної Спілки художників  Державну премію України ім.Тараса Шевченка   за величну монументальну роботу "В сім’ї єдиній" у 1983 році.

    Народився В.І.Свида 22 жовтня 1913 року в багатодітній селянській родині в с.Пацканьово Івано-Франківської області. Навчався у початковій народній школі, потім були спроби отримати професію, пов’язану з сільськимгосподарством у 1927-1929 рр. Бажання здобути добру спеціальність, а згодом роботу привело Василя в художню школу з обробки дерева с.Ясіня Рахівського району. Після закінчення художньої школи застосував своє уміння художнього різблення, прикрашаючи та оздоблюючи церкви, де працював підрядно. Є у біографії скульптора і факт виконання ним робіт за ескізами Й.Бокшая - знаного майстра релігійних розписів Мукачівської греко-католицької єпархії.

    Загальна економічна криза та пошуки праці привели молодого Свиду у Брно. Тут він працює у майстерні братів Котрбових аж до закінчення ІІ світової війни.

    Після 1945 року повертається на Закарпаття, долучається до А.Ерделі, Й.Бокшая, А.Коцки та Ф.Манайла у створенні Закарпатської обласної організації Спілки художників України, яку створили у серпні 1946 року.

    Ранні твори молодого автора В.Свиди в основі свого вирішення були суто декоративними, з яскравими гіометричними візерунками. Орнаментальні декори на Закарпатті і Прикарпатті властиві і оригінальним дерев’яним церквам, і звичайним ужитковим речам. Звернення В.І.Свиди до жанру скульптури мало свою вагу в історії образотворчого мистецтва Закарпаття, адже до цього часу витвори пластичного мистецтва в країні було слабо розповсюдженими. Василь Свида зберігає самобутність, окрашуючи романтикою теплих людських стосунків усі постаті власних творів. Ранні його композиції, як правило, одно-, дво-, рідко трифігурні. Багатофігурність прийде потім, коли уявою автора заволодіють такі масові явища як весілля, мітинги. Окремо потрібно зазначити, що В.Свида активно працював свого часу і у кераміці.. Багатогранність технічних прийомів, різноплановість образних вирішень композицій національно забарвлюють скульптури В.Свиди.

    Упродовж активної творчості В.Свида професійно зацікавився скульптурним портретом. Типаж для творення  автор знаходив серед  багатолюддя народних гулянь, весіль, свят.

    Вражає те, що появі кожної скульптупної композиції в дереві передуало виготовлення такої жз скульптури в натуральну величину в глині з ретельною розробкою кожної деталі, кожного персонажа. У будинку, де жив Василь Іванович, зберігається багато таких робіт.

    Вершиною творчості В.І. Свиди став грандіозний за змістом, кількістю фігур та виконавчою майстерністю горельєф "В сім¦ї єдиній" (1978-1982 рр.), за який В.Свида був удостоєний Державної (нині Національної) премії України ім. Т.Шевченка 1983 року. Твір "В сім’ї єдиній" - один з наймонументальніших декоративних пластик  сучасної доби в історії  закарпатського образотворчого мистецтва. У цьому масштабному творі В.Свида постає зрілим майстром у чудовому віці мудрості. Майстер не тільки узагальнив  непросту історію Закарпаття ХХ ст., а й власний досвід різб’яра. 

Твори народного художника України є окрасою багатьох музеїв нашої країни та сусідніх держав. Закарпатський обласний художній музей ім.Й.Бокшая має у колекції 23 дерев’яні скульптури та керамічну пластику В.Свиди.

"Ти не один!" Зустріч з мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насилля

 

Наші гості - мобільна бригада соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насилля при Управлінні соціальної служби у справах сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради: соціальний працівник Наталія Миколаївна Риковська та психологиня, кейс-менеджерка Надія Вікторівна Бруяка. 

Психологиня Надія Бруяка розпочала зустріч з ознайомлення з емоціями, які асоціюються з поняттям «домашнє насилля». Студенти КЗВО «Луцький педагогічний коледж» обирали метафоричні картки, на яких були написані емоції, викликані словосполученнями «психологічне, фізичне, економічне та сексуальне насилля» та пояснювали чому саме ці емоції вони обрали. Також був і практичний кейс, коли  присутні закривали очі і підняттям руки реагували на названі психологинею види насильства.

Соціальний працівник Наталія Риковська розповіла про види, форми,  прояви  домашнього насилля  та покарання  за це, а також що робити, куди звертатись, якщо ви опинилися у небезпечних стосунках? Як допомогти близькій вам людині у випадку домашнього насильства? Як спілкуватися з постраждалою людиною?

Сильним і вражаючим був перегляд відео про жінку, якій, після кожного акту насилля чоловік дарував квіти в знак примирення і поки останній букет був принесений на похорон, на могилу дружини.

    Часто вважають, що домашнє насильство — це лише про побої. Насправді ж воно включає десятки форм небезпечної поведінки. Приниження, образи, знущання, заборона на спілкування з рідними, подругами, стусани, ляпаси, штовхання, обмеження пересування, зачинення у квартирі, ненадання медичної допомоги, вивезення в інше місто, країну, відбирання зарплати, пенсії, переслідування за віросповідання та ін.  Усі  різновиди мають спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над нею, керування її рішеннями та діями.

Це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» виділяють чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.

Чому виникає домашнє насилля? Потреба у визнанні; психічні відхилення та захворювання; різні релігійні та політичні погляди; хронічний алкоголізм, наркоманія.

Хто підпадає під домашнє насилля?

Під поняття «домашнє насильство» підпадають дії або бездіяльність, які мають фізичний, сексуальний, психологічний, економічний характер, погрози вчинити такі дії, які вчиняються в сім'ї, між родичами або за місцем проживання

Люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та низьку впевненість у собі, а також тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття. Також люди, що систематично піддаються психологічному насиллю можуть мати панічні атаки.

 Що робити, якщо стали жертвою насилля:

Зателефонувати в поліцію 102

Звернутися до центру соціальних служб у своєму місті.

Поділитися проблемою з друзями і близькими або зверніться до психолога чи зателефонуйте:

-   до мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насилля при Управлінні соціальної служби у справах сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради за тел. 050 14 52 891, 096 29 50 515;

-  до Національної гарячої лінії за тел. 116 123

-  до Урядової гарячої лінії за тел.  1547

  Якщо Ви підозрюєте, що людина стала жертвою, то потрібно:

1    Запитати чи все в порядку і чи потрібна допомога. Вислухати та підтримати, не звинувачуючи.

2    Підказати куди звернутись, зателефонувати і на сайт rozirvykolo.org, де є вся інформація

3    Запропонувати свою допомогу. Наприклад, звернутися до поліції, на гарячу лінію,  лікаря чи знайти прихисток.

4.     Придумайте кодове слово, фразу чи жест у випадку необхідності екстреної допомоги («Ти позичиш мені лак?» стукання по трубі опалення)

Чи маємо ми право втрутитись у сімейні справи?

ТАК. Насильство - це порушення прав людини, повідомити поліцію - це правильний крок, оскільки наслідки виходять за межі сім’ї і стосуються всього суспільства.

Применшення проблеми і сприйняття агресивної поведінки як норми дають право на існування домашньому насильству. І найголовніше, часто людина, яка потрапила у небезпечні стосунки не може самостійно впоратися з ситуацією. Зокрема, жінок може стримувати складний комплекс емоцій, страх за себе та дітей, побоювання осуду інших, сором, зневіра у можливості змін, а чоловіків  зупиняє страх виглядати слабким в очах суспільства. Постраждала особа може попасти у безвихідь, а зарадити розірвати коло може ваша небайдужість і рука допомоги. НЕ МОВЧІТЬ, оскільки замовчуванням ви допомагаєте кривднику.

Краще злочин попередити, ніж боротися з його наслідками. Тому ця зустріч не єдина і наступний раз пройде в іншому цікавому форматі.