середа, 27 вересня 2023 р.

Арт-година з художницею Ольгою Пономарьовою

Відділ літератури з питань мистецтва розпочинає цикл зустрічей з митцями Волині.

    І перша наша зустріч з мисткинею Ольгою Пономарьовою. Лучанка. Художниця, яка працює за покликом душі: малює для душі, малює за запитом, навчає малювати дітей, проводить майстер-класи по розмальовуванню шоперів, посуду, футболок, ілюструє книжки. Але  краще за слова говорять роботи мисткині 










































































































































Отже, як ми бачимо, в роботах Ольги постійний творчий пошук: вона використовує різноманітні техніки, матеріали, стилі, експериментує.

Ідеї приходять по-різному: іноді на природі, іноді, коли дивиться художній або документальний фільм, коли слухає музику чи під час медитації у такий непростий для нашої країни час.

Окреме місце в доробку Ольги Пономарьової займає тема війни, патріотизму і перемоги. Яка вона, війна, у роботах художниці? Дивіться самі:

















    Я дякую пані Ользі, що поділилась своїм світосприйняттям, вмінням бачити прекрасне у дрібницях, за оптимізм  її картин, за енергійність і невгамовність  і за бажання поділитись з нами 
частинкою своєї душі. 

    Ознайомитись з творчістю Ольги Пономарьової можна на сторінках фейсбуку та інстаграму

https://www.facebook.com/profile.php?id=100006210047613

https://instagram.com/olga.ponomaryova.art?igshid=YTQwZjQ0Nml0OA==

    


четвер, 24 серпня 2023 р.

Відкрий Україну.

 
 23 серпня у відділі літератури з питань мистецтва відбулось дійство, присвячене Дню Незалежності України та Дню Державного Прапора.    Перша частина заходу включала презентацію книжкової виставки "Відкрий Україну", яка  була представлена світлинами  різних місць України. Часто кажуть, що Україна розташована між Сходом та Заходом. Дійсно, українська культура – це яскраве поєднання культур різних народів, які  проживали і проживають на теріторії України. Приголомшливі природні пам’ятки України вражають уяву своєю небесною красою. Так, наприклад, на Закарпатті є діючий вулкан, але замість лави і попелу з нього вивергається бруд. Високогорне Синевирське озеро вражає кришталевою чистою водою Саме це робить Україну такою цікавою. Але чому, як писав Куліш народ наш досі "шукає помацки десь іншої Вкраїни". Тож, мета цієї виставки-конкурсу була показати безліч цікавих і гарних місць на Україні.

       Присутнім було завдання згадати що це за місце і де знаходиться. 








    Тож,  не потрібно ганятись за чужими світами, а пізнати свій власний світ., Богом дану землю, природу. І зрозуміти, що цей наш світ жив тут, на цій землі ще до нас, і що ми його частина. Більш того, ми відповідальні за нього також.

       Друга частина заходу передбачала перегляд фільму "Історія Державного Прапора України".

   На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України. Сьогодні наш прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України.  Державний Прапор України  обов’язково повернеться на тимчасово захоплені росіянами теріторії, адже саме за це б’ється самовідданий і хоробрий український народ.


   









вівторок, 22 серпня 2023 р.

Обереги своїми руками

 20 серпня у відділі літератури з питань  мистецтва майстер з гончарства Анатолій Філозоф провів другий майстер-клас з виготовлення оберегів  для українських захисників. Процес виготовлення глиняних амулетів нескладний. Спершу м’яку глину розкачуют наче тісто на круглі форми, які й стануть основою оберегів. Потім на цій формі наноситься надпис або емблеми ЗСУ. Кожен з  присутніх зміг покреативити з своїм оберегом. Побачити вже готові обереги можливо після того, як вони випалюються у печі, щоб затверділи. Після цього ці обереги будуть відправлені воїнам на фронт. Нехай обереги збережуть життя нашим захисникам.







середа, 9 серпня 2023 р.

Майстер-клас з гончарства





Для вихованців дитячої медіа школи у відділі літератури з питань мистецтва був проведений майстер-клас з гончарства. Волинський гончар Анатолій Філозоф ознайомив дітей з справою глино -ліплення. Майстер-філософ стверджує, основне в житті – робити добро. Окрім ліплення він ще пише вірші та філософські праці, грає на музичних інструментах і любить подорожувати. На власноруч зробленому з глини музичному інструменті-окарині були зіграні мелодії. Ліпка з глини розвиває моторику, сприяє розвитку фантазії та має заспокійливий ефект, тому що це своєрідна арт-терапія.
Тематична виставка «Мистецтво кераміки» ознайомила дітей з літературою про глину, гончарство, керамічними виробами.
Діти максимально розкрили свій потенціал та отримали користь від роботи з глиною. Заспокійлива атмосфера на заході дала повністю поринути в процес. Власноруч зроблена іграшка з глини – свищик принесла дітям велике задоволення.
Майстер-клас організували і провели працівники відділу літератури з питань мистецтва і відділу комплектування.

понеділок, 26 червня 2023 р.

На спогад Шубертовї серенади

 З 2015 році, завдяки дослідженню музикознавця, завідувачки Музею Лесі Українки Ірини Щукіної, маємо у фонді чудове  нотне видання «Олена Пчілка. На спогад  Шубертової серенади». В інтернеті можна знайти чимало відео і звукозаписів виконання «Серенади» Франца Шуберта славетними співаками різних поколінь і різними мовами (німецькою, італійською, іспанською, ідиш(!), українською – жодного. Тож у  Ірини Щукіної в процесі інтернет-пошуків виникло відчуття єднання лірики Олени Пчілки через музику Шуберта з великим світовим музичним мистецтвом. Виконання цієї серенади українською мовою вже з’явилось в інтернеті. Завдяки тонкій природі душі  письменниці, нотки суму, присутні в музиці  Шуберта, ожили в рядках її поезії. Ця серенада – особлива, сповнена ніжною поетичністю, романтикою чистих і високих почуттів. Включення цього твору в репертуар, зробить виступ вокаліста незабутнім. Вірш Олени Пчілки «На спогад Шубертової серенади» не належить до числа перекладів. Його музична версія має послужити ідеї, яку плекала письменниця: відтепер «Серенада» Франца Шуберта зможе звучати українською мовою!



четвер, 15 червня 2023 р.

Українська колекція вінілових грамплатівок в бібліотеці

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Останніми роками цифрові та онлайн-медіаплеєри розвиваються швидкими темпами, але вінілові програвачі та платівки досі популярні серед меломанів. Представники різних музичних напрямків випускають свою музику в цьому форматі. Причиною цього феномену є теплий, з легким тріском звук вінілової платівки, який буквально занурює в атмосферу 1960-70-х років. Вінілові платівки сьогодні набирають все більшої популярності. Адже зараз колекціонувати вініл модно. Вініл – це не лише рок-музика. Найпопулярніші – джаз, класика, поп-рок, блюз, метел, шансон.

Важливо, що серйозні слухачі визнають формат платівок як спосіб прослуховування та розуміння музичної спадщини, якому вони надають перевагу, а не просто прослуховання. Головне звук і стиль, а не лише мелодія. 

У нотно-музичному секторі поряд з нотними виданнями зберігаються біля 7 тис. платівок, значну частину яких становить українська колекція. Це інструментальні твори Василя Барвінського, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Мирослава Скорика, Анатолія Штогаренка та інших. Вокальна музика представлена чудовими солістами-виконавцями та музичними колективами: Раїса Кириченко, Марія Бойко, Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Анатолій Солов’яненко,  Тріо Маренич, ансамбль "Смерічка" та багато інших Запрошуємо поринути в українську музику і насолодитись неповторним звучанням саме з вінілови платівок.


середа, 17 травня 2023 р.

Код нації

 

  Вишиванка в Україні – це зворушлива розповідь про думки і почуття людини, світ краси і фантазії, поетичного осмислення природи, світ невмирущих образів давньої міфології, звичаїв і уявлень наших предків. Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток. Вишиванка як оди з видів декоративного мистецтва є особливою галуззю художньої творчості. Основна її мета – художнє освоєння матеріального світу, естетичне осмислення навколишнього середовища. Дотримуючись принципу єдності краси й доцільності, митці своїми творами намагаються прикрасити побут. Упродовж історичного розвитку вдосконалювалась художня система вишивки, в якій гармонійно поєднуються матеріал, техніка виконання, орнамент, композиційне й колористичне вирішення. В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов'ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії.


 Для розширення своїх знань про вишивку пропонуємо Вам ознайомитись з книгами які знаходяться у відділі літератури з питань мистецтва. А у відділі виробничої літератури ви зможете підібрати  схеми вишивки з їх трактуванням у періоичних виданнях та перенести їх на полотно.

  Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки / Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 2008. – 464 с. : іл.
 

  Книга повно і всебічно висвітлює основні етапи розвитку української вишивки від часів її зародження до сьогодення, розкриває роль і місце цього виду декоративного мистецтва в оформленні одягу, житла, у використанні в храмових інтер’єрах, під час різноманітних свят і народних обрядів. У виданні широко представлено унікальні зразки вишивок, виконаних за малюнками Тараса Шевченка, Василя Кричевського, Ганни Собачко, представників авангарду початку ХХ століття, а також сучасних народних і професійних майстрів.



 Кара-Васильєва Т. Українська вишивка / Т. Кара-Васильєва, А. Чорноморець. – 2-ге вид., стер. – Київ : Либідь, 2005. – 160 с.: іл.

 Книга знайомить читача з історією української вишивки від X до XX століття. Розгля­даються особливості самобутньої народної вишивки, її локальні характеристики щодо історико-етнографічних регіонів, описуються основні техніки шитва, розкриваються символіка рушників, їхнє значення у святах і обрядах. Висвітлюються особливості монастирського шитва XVI—XVIII століть, панського середовища XIX століття, звернення митців авангар­ду до традицій народної вишивки на початку XX століття.

 


  Чумарна М. Тайнопис вишивки / М. Чумарна. – Львів : "Апріорі", 2018. –  96 с.: іл.

  «Тайнопис вишивки» – нова книжка, в якій автор розмірковує про взаємодію людини з Долею через свідоме входження у потік божественних енергій, що творять опікунче коло над земним життям людини.












  Українські народні узори. Зібрала Ольга Косач-Кривинюк : альбом. Вип. II зі змінами й доповненнями / упоряд. В. Комзюк, Н. Пушкар. – Ковель : ТОВ "Ковельська міська друкарня", 2009. – 20 с.: іл.

  Перше повне видання українських узорів, зібраних Ольгою Косач-Кривинюк із фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки та Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (Київ).

 




  Чумарна М. Вишивання долі / М. Чумарна – Львів : Апріорі, 2015. – 88 с.: іл.

  «Вишивання долі» - розвідка про потаємні коди української орнаментальної символіки, яка поглиблює тему космічного буття людини в потоках світлоносних енергій матеріального світу, частково розкриту Марією Чумарною у книзі «Код української вишивки». Вона в новому ракурсі розкриває можливості впливу людини на долю, на здоров'я власного тіла, благополуччя сім'ї і роду через повернення до джерел духовного знання наших предків. Особливістю цієї  книги є те, що вона наближена до потреб тих, хто практично займається відновленням зразків стародавньої вишивки, хто шукає нових «старих» ідей у творенні власного одягу.  Подано 56 видів техніки шитва, розкладки узорів, які підготувала і систематизувала майстер художньої вишивки Віра Чипурко.

 

  Антонова Є. На весілля з рушниками / Є. Антонова.  – Донецьк : Донбас, 2011. – 144 с.

  У цій книзі автор розповідає про традиції і звичаї українського народу в минулому та сьогоденні. Описує весілля як найурочистіше свято в житті людини та події пов'язані з ним. Висвітлює роль рушника не тільки як неодмінного атрибуту весільного обряду, а й як життєвого символу України.

 







  Калиняк М. Українська вишивка. Сучасне трактування : альбом / М. Калиняк – Львів : НВФ “Українські технології”, 2004. – 116 с.: іл. – Рез. англ. мовою.

  Цей альбом — результат понад п’ятдесятирічної праці людини, закоханої у народне мистецтво. Всі твори, виконані автором, переконують про можливість застосування у сучасному побуті української народної вишивки з використанням багатющої спадщини орнаментів з різних районів України. Кольорові світлини вишиванок, жіночих прикрас і ткацтва дозволяють читачеві про­никнути у творчу майстерню автора та глибше відчути красу давнього і водночас сучас­ного українського народного мистецтва і роблять альбом цікавим як для широкого зага­лу його шанувальників, так і для дослідників.



  Грицик В. Моделювання та синтез складних зображень симетричної структури / В. Грицик, К. Березька, О. Березький. – Львів : УАД- ДНДШ, 2005. – 140 с.

  Монографія присвячена опису, моделюванню та синтезу складних симетричних зображень. Розроблено метод опису та моделювання складних зображень, який базується на запропонованій мові опису структурних частин зображень-орнаментів та розроблених алгоритмах синтезу та моделювання груп перетворень. Запропоновано алгоритми синтезу та моделювання груп перетворень зображень на основі осьових симетрій. Розроблено редактор орнаментів, наведено результати генерування та архівації орнаментів.




неділя, 14 травня 2023 р.

"Довіку матінку шануйте – свій найсвятіший оберіг"

  Впродовж року в Україні відзначається багато свят. День матері – свято особливе, воно знаходить теплий відгук у серці кожного з нас. Це весняне і щире свято відзначаємо у другу неділю травня. Перші поняття про щастя, добро й ласку нерозривно пов’язані у нас з образом найдорожчої людини – образом матері.

 Мати і дитя – це найпрекраснійший образ із загальнолюдської скарбниці духовності. Їх душі і серця зливаються у перших піснях, які чує дитина. Колискові пісні - це материнські пісні, жіночі пісні; вони мають чітко окреслену тематику. Ці пісні призначені для одного слухача – дитини і мають одного виконавця - матір або близьку людину.

   Колискова... Звідки це слово? Цікаво, що слово «колискова» прийшло до нас від фольклористів. А в народі гово­рили: «співати при колисці» або «співати котка». За давніми віруваннями, кіт був найміфологічною істотою, вважався покровителем дитячого сну, оберегом дитини від злих сил, символічним охоронцем спокою і хатнього затишку. Котик у колискових і забавляє, і повчає, і присипляє...

    Як правило, дитина після народження була біля матері лише два дні, а на третій – відбувалось ритуальне вкладання її в колиску. Найдавнішим звичаєм було першим  вкладати в колиску кота. Вважалося, що кіт може наділяти дитину спокійною вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці,  примовляючи: „Як на кота муркота, на дитину дрімота”. Потім кота випускали, а дитину клали в колиску і співали  колискову.

   Головне призначення колискової – заспокоїти, заколисати немовля, навіяти йому сон. Лагідний тихий спів під ритмічне погойдування колиски ніби повертає дитинча в ту благодатну пору, коли мама носила його під серцем і їхні серця билися в унісон. Малятко відчуває себе захищеним і безтурботно засинає. Мовою сучасної науки це називається емоційною підтримкою, яка дуже важлива для стабільного серцебиття, фізичного і душевного здоров’я, психологічної рівноваги. І такий чудодійний вплив колискова має не лише на дитину, а й на того, хто її співає.

    Колискові пісні, як жанр народної творчості, здавна привертали увагу дослідників і майстрів художнього слова. Багато колискових дійшло до нашого часу завдяки старанням письменників: М. Вовчка, Б. Грінченка, Г. Квітки-Основ'яненка. Вперше запис колискової "Ой, ходить сон коло вікон" з'явився у 1838 році. Любила колискові пісні і Леся Українка. З її голосу записано кілька народних мелодій. Ці записи збереглися і сьогодні. Поетеса сама писала художні тексти, один а яких відома "Колискова":

     Місяць яснесенький

     Промінь тихесенький

     Кинув до нас,

     Спи мій малесенький,

     Пізній бо час.

     Цей текст ліг в основу пісні, яку багато хто з вас чув  у виконанні Ніни Матвіенко.  

    Материнські пісні – це схованки народного досвіду у вихованні дитини. Пісня – душа народу. Саме тому народний досвід такою наполегливістю показував, що до душі дитини від її народження, насамперед, найближча пісня. Хто любитиме свою матір, її пісню, той по-справжньому любитиме свою батьківщину. Найсвятіше почуття для нас оцінюється з маминою піснею: розвиваючись протягом століть, колискова пісня увібрала в себе найрізноманітніші світоглядні позиції.

    Співайте своїм дітям колискові! Це допоможе їм вирости врівноваженими і доброзичливими людьми. Через цю ніжну пісню можемо передати дитині найсильніші емоції і почуття – ласку, любов, турботу. Колискові народжуються в душах тих, хто співає і тих, хто слухає, і це об'єднує, зміцнює, надихає. А на допомогу Вам прийдуть нотні видання, які знаходяться у відділі літератури з питань мистецтва Волинської ДОНУБ імені Олени  Пчілки.


 

вівторок, 4 квітня 2023 р.

Наша Квітка

 


Сьогодні у відділі літератури з питань мистецтва відбулась музична година, присвічена 70-річчю від дня народження Квітки Цісик.   Квітка Цісик  – донька післявоєнних емігрантів із Західної України, яка народилася і прожила все життя в США. Голосом Квітки захоплювався весь американський шоубізнес. Її колоратурне сопрано музикознавці віднесли до одного з найкращих голосів світу. Хто хоч раз почув голос цієї співачки, ніколи не забуде її. Квітка Цісик – єдина справжня зірка українського походження з діаспори. Вона підняла українську пісню на новий рівень. 
Присутні на заході ознайомились з життєвим і творчим шляхом співачки та прослухали пісні у виконатнні Квітки Цісик. У нашій кигозбірні ви можете ознайомитись з книгами  присвяченими Квітці Цісик та дізнатись більше про життя і творчість  співачки.