Арт-година з художницею Ольгою Пономарьовою

Відділ літератури з питань мистецтва розпочинає цикл зустрічей з митцями Волині.

    І перша наша зустріч з мисткинею Ольгою Пономарьовою. Лучанка. Художниця, яка працює за покликом душі: малює для душі, малює за запитом, навчає малювати дітей, проводить майстер-класи по розмальовуванню шоперів, посуду, футболок, ілюструє книжки. Але  краще за слова говорять роботи мисткині 

Отже, як ми бачимо, в роботах Ольги постійний творчий пошук: вона використовує різноманітні техніки, матеріали, стилі, експериментує.

Ідеї приходять по-різному: іноді на природі, іноді, коли дивиться художній або документальний фільм, коли слухає музику чи під час медитації у такий непростий для нашої країни час.

Окреме місце в доробку Ольги Пономарьової займає тема війни, патріотизму і перемоги. Яка вона, війна, у роботах художниці? Дивіться самі:

    Я дякую пані Ользі, що поділилась своїм світосприйняттям, вмінням бачити прекрасне у дрібницях, за оптимізм  її картин, за енергійність і невгамовність  і за бажання поділитись з нами частинкою своєї душі. 

    Ознайомитись з творчістю Ольги Пономарьової можна на сторінках фейсбуку та інстаграму

https://www.facebook.com/profile.php?id=100006210047613

https://instagram.com/olga.ponomaryova.art?igshid=YTQwZjQ0Nml0OA==

    

Відкрий Україну.

 
 23 серпня у відділі літератури з питань мистецтва відбулось дійство, присвячене Дню Незалежності України та Дню Державного Прапора.    Перша частина заходу включала презентацію книжкової виставки "Відкрий Україну", яка  була представлена світлинами  різних місць України. Часто кажуть, що Україна розташована між Сходом та Заходом. Дійсно, українська культура – це яскраве поєднання культур різних народів, які  проживали і проживають на теріторії України. Приголомшливі природні пам’ятки України вражають уяву своєю небесною красою. Так, наприклад, на Закарпатті є діючий вулкан, але замість лави і попелу з нього вивергається бруд. Високогорне Синевирське озеро вражає кришталевою чистою водою Саме це робить Україну такою цікавою. Але чому, як писав Куліш народ наш досі "шукає помацки десь іншої Вкраїни". Тож, мета цієї виставки-конкурсу була показати безліч цікавих і гарних місць на Україні.

       Присутнім було завдання згадати що це за місце і де знаходиться. 

    Тож,  не потрібно ганятись за чужими світами, а пізнати свій власний світ., Богом дану землю, природу. І зрозуміти, що цей наш світ жив тут, на цій землі ще до нас, і що ми його частина. Більш того, ми відповідальні за нього також.

       Друга частина заходу передбачала перегляд фільму "Історія Державного Прапора України".

   На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України. Сьогодні наш прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України.  Державний Прапор України  обов’язково повернеться на тимчасово захоплені росіянами теріторії, адже саме за це б’ється самовідданий і хоробрий український народ.

   

Обереги своїми руками

 20 серпня у відділі літератури з питань  мистецтва майстер з гончарства Анатолій Філозоф провів другий майстер-клас з виготовлення оберегів  для українських захисників. Процес виготовлення глиняних амулетів нескладний. Спершу м’яку глину розкачуют наче тісто на круглі форми, які й стануть основою оберегів. Потім на цій формі наноситься надпис або емблеми ЗСУ. Кожен з  присутніх зміг покреативити з своїм оберегом. Побачити вже готові обереги можливо після того, як вони випалюються у печі, щоб затверділи. Після цього ці обереги будуть відправлені воїнам на фронт. Нехай обереги збережуть життя нашим захисникам.

Майстер-клас з гончарства

Для вихованців дитячої медіа школи у відділі літератури з питань мистецтва був проведений майстер-клас з гончарства. Волинський гончар Анатолій Філозоф ознайомив дітей з справою глино -ліплення. Майстер-філософ стверджує, основне в житті – робити добро. Окрім ліплення він ще пише вірші та філософські праці, грає на музичних інструментах і любить подорожувати. На власноруч зробленому з глини музичному інструменті-окарині були зіграні мелодії. Ліпка з глини розвиває моторику, сприяє розвитку фантазії та має заспокійливий ефект, тому що це своєрідна арт-терапія.

Тематична виставка «Мистецтво кераміки» ознайомила дітей з літературою про глину, гончарство, керамічними виробами.

Діти максимально розкрили свій потенціал та отримали користь від роботи з глиною. Заспокійлива атмосфера на заході дала повністю поринути в процес. Власноруч зроблена іграшка з глини – свищик принесла дітям велике задоволення.

Майстер-клас організували і провели працівники відділу літератури з питань мистецтва і відділу комплектування.

На спогад Шубертовї серенади

 З 2015 році, завдяки дослідженню музикознавця, завідувачки Музею Лесі Українки Ірини Щукіної, маємо у фонді чудове  нотне видання «Олена Пчілка. На спогад  Шубертової серенади». В інтернеті можна знайти чимало відео і звукозаписів виконання «Серенади» Франца Шуберта славетними співаками різних поколінь і різними мовами (німецькою, італійською, іспанською, ідиш(!), українською – жодного. Тож у  Ірини Щукіної в процесі інтернет-пошуків виникло відчуття єднання лірики Олени Пчілки через музику Шуберта з великим світовим музичним мистецтвом. Виконання цієї серенади українською мовою вже з’явилось в інтернеті. Завдяки тонкій природі душі  письменниці, нотки суму, присутні в музиці  Шуберта, ожили в рядках її поезії. Ця серенада – особлива, сповнена ніжною поетичністю, романтикою чистих і високих почуттів. Включення цього твору в репертуар, зробить виступ вокаліста незабутнім. Вірш Олени Пчілки «На спогад Шубертової серенади» не належить до числа перекладів. Його музична версія має послужити ідеї, яку плекала письменниця: відтепер «Серенада» Франца Шуберта зможе звучати українською мовою!

Українська колекція вінілових грамплатівок в бібліотеці

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   Останніми роками цифрові та онлайн-медіаплеєри розвиваються швидкими темпами, але вінілові програвачі та платівки досі популярні серед меломанів. Представники різних музичних напрямків випускають свою музику в цьому форматі. Причиною цього феномену є теплий, з легким тріском звук вінілової платівки, який буквально занурює в атмосферу 1960-70-х років. Вінілові платівки сьогодні набирають все більшої популярності. Адже зараз колекціонувати вініл модно. Вініл – це не лише рок-музика. Найпопулярніші – джаз, класика, поп-рок, блюз, метел, шансон.

Важливо, що серйозні слухачі визнають формат платівок як спосіб прослуховування та розуміння музичної спадщини, якому вони надають перевагу, а не просто прослуховання. Головне звук і стиль, а не лише мелодія. 

У нотно-музичному секторі поряд з нотними виданнями зберігаються біля 7 тис. платівок, значну частину яких становить українська колекція. Це інструментальні твори Василя Барвінського, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Станіслава Людкевича, Бориса Лятошинського, Левка Ревуцького, Мирослава Скорика, Анатолія Штогаренка та інших. Вокальна музика представлена чудовими солістами-виконавцями та музичними колективами: Раїса Кириченко, Марія Бойко, Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Анатолій Солов’яненко,  Тріо Маренич, ансамбль "Смерічка" та багато інших Запрошуємо поринути в українську музику і насолодитись неповторним звучанням саме з вінілови платівок.