Віртуальна арт-екскурсія фільмів з циклу "Мандруючи Україною", присвячена до Дня заповідників і національних парків

Ця віртуальна арт-екскурсія  присвячена природі України - її заповідникам і паркам. Студенти 1 курсу  КЗВО "Луцький педагогічний коледж" вирушили у захопливу подорож, щоб побачити дива української природи, відвідати кілька найцікавіших заповідників та національних парків нашої країни, щоб доторкнутися до найцінніших скарбів нашої землі: біосферний заповідник “Асканія-Нова”, Дунайський біосферний заповідник, Поліський природний заповідник, Карпатський біосферний заповідник, заповідник “Розточчя”.

    Присутні вирушили у подорож, переглянувши відео «Топ-10 національних парків України»і відкрили для себе неповторність та велич цих природних оазисів, які вражають своєю красою та важливістю збереження для майбутніх поколінь. Надзвичайною мальовничістю, щедрістю та багатогранністю відрізняється природа України. Родюча земля, безкраї степи, численні водойми, величні гори та ліси, багатий світ флори та фауни. Щоб зберегти всі ці багатства, були створені природні заповідники та національні парки України. Їх головним завданням є збереження природних ландшафтів, а також видів тварин і рослин, що зникають.

Перший заповідник на території сучасної України був створений у 1886 році українським природознавцем Володимиром Дідушицьким. Це, до речі, був і перший заповідник в Європі, який являв собою природний резерват площею 22,4 га поблизу с. Пеняки (нині Бродівський район Львівської області) та одержав назву «Пам’ятка Пеняцька».

Українська мережа природно-заповідних об’єктів сформувалася внаслідок кропіткої праці багатьох поколінь природоохоронців, науковців та державних діячів, які визначили, обґрунтували та втілюють в життя заходи, спрямовані на збереження ландшафтного і біологічного різноманіття української природи та захисту екології. В Україні зареєстровані 55 національних природних парків, 19 природних та 5 біосферних заповідників, крім того, функціонують регіональні природні парки та заказники різного рівня.

    Багато регіонів України охоплені воєнними діями унаслідок російської агресії. Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників і 10 національних природних парків. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (на території та акваторії Херсонської та Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», національні природні парки Азово-Сиваський, «Олешківські Піски», Джарилгацький (Херсонська область), «Великий луг» та Приазовський (Запорізька область), «Білобережжя Святослава» (Миколаївська область), «Меотида» (Донецька область), «Кремінські ліси» (Луганська область) та «Чарівна Гавань» (АР Крим).

    Насолоджуючись арт-екскурсією у світ національних парків та заповідників України, віртуальні мандрівники надихнулись красою та багатством нашої природи, відчули приязний запах лісів та енергію гір, почулили шепіт водойм...і пам'ятатимуть про важливість збереження та відновлення нашої неповторної екологічної спадщини для майбутніх поколінь.

Кожного року у третю суботу квітня ми відзначаємо Всеукраїнський День довкілля

 

    Цю дату започаткували у 1998 році згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98, після Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.Людство швидко розвивається, майже кожен день розробляються нові технології, матеріали. Люди давно запускають супутники в космос, користуються нанотехнологіями, але так і не навчилися дбати про головне - планету Земля.

   В сучасному розвиненому й повному всіляких новітніх технологій світі стало необхідно звертати увагу на те, що природу рідної землі потрібно охороняти. Люди повинні пам’ятати, що життя на Землі крихке, залежить від їх діяльності й потребує постійної уваги та підтримки. День довкілля – привід для того, щоб замислитися: «А що я особисто зробив для того, аби зберегти довкілля для прийдешніх поколінь?».

Кожен може зробити свій внесок в збереженні природи та покращенні екологічної ситуації на нашій планеті.

   Перші кроки досить прості:

🌿відмовляйтеся від поліетиленових пакетів, адже це екологічно та економно;

🌿відмовляйтеся від одноразових пляшок та посуду;

🌿будьте енергоефективними у побуті;

🌿обирайте найбільш екологічній транспорт;

🌿економте воду - оберігайте рідні водойми;

🌿купуйте менше, аналізуючи свої потреби, та не викидайте - використовуйте продукти раціонально;

🌿сортуйте сміття і віддавайте на переробку.

Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті, і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля.

Зазвичай в цей день громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань...

Ми теж вирішили долучитися до цього  корисного свята. Внести, так би мовити, свій невеличкий внесок у формування у підростаючого покоління правильного и раціонального використання природних ресурсів,  показати що використання вторинної сировини може бути приводом цікаво провести вільний час, зробити власними руками зі здавалося би непотребу, макулатури, щось симпатичне и водночас корисне, корисну дрібничку. Отже, сьогодні ми разом із вихованицями гуртка Луцького міського ЦНТТУМ (керівник Яцюра Наталія Олександрівна) на майстер класі,з виготовлення декоративного подарункового конверту , спробували свої  сили у техніці давнього японського мистецтва оригами с вій час популярному у деяких країнах світу, та побачили що навіть сторінки старої книги або обкладинка списаних нот, може стати невеличким корисним подарунком. А також весело провели час у невимушеній атмосфері творчості у 

компанії дівчат- гуртківців та працівників нашої бібліотеки. Наш захід добігає кінця. Ось така краса у нас вийшла. Будемо з нетерпінням чекати наступного майстер класу у нашому Мистецькому просторі.

До дня народження видатного митця епохи Відродження (Леонардо да Вінчі)

У цей день, 15 квітня 1452 року, народився видатний італійський митець та винахідник Леонардо да Вінчі.

Цього видатного діяча епохи Відродження ми знаємо, насамперед, як талановитого художника, скульптора, архітектора. Однак відкриття, розробки та виноходи Леонардо да Вінчі посіли впевнене місце в нашому сучасному житті та дали потужний поштовх для подальшого розвитку людства.

Любов до моделювання приводила Леонардо да Вінчі до геніальних конструктивних здогадок, які набагато випередили епоху; такими є ескізи проектів металургійних печей ткацькихверстатів, друкарських, деревообробних, землеробних та інших машин, підводного човна, а також розроблені конструкції літальних апаратів і парашута. У 1
487 році да Вінчі було створено літальну машину - орнітоптер, що брав за принцип пташиний політ.

Леонардо зробив внесок у розвиток світової художньої культури, залишив по собі плеяду талановитих художників-учнів, йому належать перші начерки велосипеду, танка, катапульти, телескопу. І це неповний перелік його надбань. Да Вінчі є також автором літературних творів. Митець довгі роки мандрував Італією, займався математикою, інженерними справами.

З 1490-х років Леонардо зосередився на архітектурі і анатомії. Леонардо був першим з живописців, хто вдавався до розтину трупів для вивчення будови м'язів, адже вважав науковий підхід основою всього. У 1490 була створена Вітрувіанська людина — уславлений малюнок, який іноді називають канонічними пропорціями.

Маловідомі факти про видатного митця:

     У Леонардо не було прізвища. «Да Вінчі» — це не прізвище, а «з Вінчі». Вінчі — це містечко, де він народився.

   Зовнішність митця достеменно не відома, оскільки немає жодного його підтвердженого портрета або автопортрета. У 1512 році да Вінчі створив знаменитий "Автопортрет". Однак дослідники не мають одностайної думки щодо того, чи дійсно цей портрет був автопортретом. Вважають, що, можливо, це всього лише етюд голови апостола для "Таємної вечері".

   Леонардо да Вінчі віртуозно грав на лірі, що принесло йому славу музиканта.

    Такий повсюдно поширений термін, як золотий перетин, ввів в обіг саме Леонардо да Вінчі. Він також називав його « божественними пропорціями».

    Своє особисте життя митець зберігав у таємниці. Історія не зберегла ні згадки про його романи, ні про інші любовні зв'язки.

    Саме він першим встановив, що місячне світло — це відбите світло Сонця. Також саме Леонардо Да Вінчі пояснив блакитний колір неба, зрозумівши і описавши, що він обумовлений «товщею освітлених частинок між земною твердю і чорнотою».

    Він однаково вправно володів як правою, так і лівою рукою, тобто був амбідекстром. Свої щоденники він вів, записуючи слова і пропозиції в дзеркальному відображенні справа наліво. Чому — достовірно не відомо, проте деякі науковці вважають, що так геній намагався шифрувати свої записи від стороннього погляду.

    А ще Да Вінчі придумав робота, продемонструвавши його публіці. До речі, зараз космічне агентство NASA використовує справжніх роботів, зроблених за цією схемою.

     Добре розбираючись в анатомії, він склав довідник для лікарів по правильний розтин тіл і встановлення причин смерті.

Митець довгі роки мандрував Італією, займався математикою, інженерними справами.

у 1516 році переїхав до Франції як придворний художник, інженер, архітектор і механік, але Леонардо майже не малював, у майстра оніміла права рука, і він насилу пересувався без сторонньої допомоги. Третій рік життя в Амбуазі 67-річний Леонардо провів у ліжку. 23 квітня 1519 року він залишив заповіт, а 2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів. За словами сучасників, да Вінчі помер на руках короля Франциска I, свого близького друга.

Література про цього видатного митця представлена на виставці у відділі литератури з питань мистецтва

Життєпис Леонардо да Вінчі, флорентійського живописця і скульптора // Вазарі Джорджо Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів / Д. Вазарі. – Київ, 1970. – С. 219 – 239.
Леонардо да Вінчі: альбом / авт.-упорядн. Н. Б. Гуляєвська. – Київ : Мистецтво , 1993. – 128 с. : іл.
Леонардо да Вінчі // Пуї Жан-Бернар Енциклопедія неуків, бунтівників та інших геніїв / Ж.-Б. Пуї, С. Блох ; задум А. Бланшар ; пер.з фр. П. Мигаль . – Львів, 2019. – С. 26 – 31 . : кольор. іл..
Росоловська А. Леонардо да Вінчі / А. Росоловська. – Київ : «Агенція «ІРІО», 2018. – 224 с. : іл.
Рипська Н. Мистецтво італійського Відродження / Н. Рипська. – Київ : Мистецтво, 1968. – 72 с. : іл.
Сак Л. М. Зарубіжне мистецтво / Л. М. Сак, О. К. Федорук . – Київ. – Радянська школа , 1980. – 142 с. : іл.
Сміт Д. Думати, як Леонардо да Вінчі / Д. Сміт ; пер з англ. А. Мішти. – Київ : Вид група КМ-БУКС, 2018. – 224 с.
Омельченко Л. Рей Бредбері та Леонардо да Вінчі: спроба культурологічного аналізу / Л. Омельченко // Всесвітня література в сучасній щколі. – 2017. – № 1. – С. 54 – 60.
Орлова Є. Г. Шедеври Леонардо / Є. Г. Орлова // Мистецтво в школі . – 2017. – № 4. – С. 30 – 36. : іл..
Титан Ренесансу // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 5. – С. 14 – 15.

"Красиве створювати легко" (арт-терапія малювання пальцями з циклу "Нетрадиційні техніки малювання")

Малювання пальчиками — це веселе та захоплююче заняття, яке заохочує до творчості та самовираження. Цей вид мистецтва дозволяє використовувати свою уяву та досліджувати різні текстури, форми та кольори не тільки дітям, а й дорослим.

Маючи бажання, уяву та гуаш можна створювати все, що забажає душа. А те, що створено власними руками - найцінніше. І сьогодні на майстер-класі з Вітою Костянтинівною Ричко ми мали змогу в цьому переконатись.

Є багато різних технік, які можна використовувати під час малювання пальцями і доволі нескладні. Ось кілька цікавих і простих прийомів, які допоможуть опанувати цей вид мистецтва.

• Змішування кольорів

Змішуємо кольори безпосередньо на папері за допомогою пальців. Ця техніка створює м’який змішаний ефект, який можна використовувати для створення фону або додавання глибини картині.

• Штампування

Відтискаємог пальцями на папері різні форми або візерунки. Можна використовувати різні пальці або навіть всю руку, щоб створювати різноманітні дизайни.

• Точки на пальцях

Ця техніка передбачає використання кінчиків пальців для створення маленьких кольорових крапок. Можна створити візерунок або малюнок, змінюючи розмір і відстань між точками. 

Є декілька способів малювання пальцями - з фоном і без, нанесення спочатку основного малюнку, а потім фону, створювати мазок протягуванням (тоді він буде довгим) або крапково ( і мазок круглий).

Навіть без художньої освіти та досвіду наші учасниці створили таку красу (див. фото ☺) і мали змогу у невимушеній атмосфері отримати естетичну насолоду та навчитись чогось нового та цікавого для себе.

"В традиціях реалістичного мистецтва" (100 років від дня народження Олексія Сидорова, українського живописця)

Олексій Євдокимович Сидоров (1924-2001) – видатний живописець, заслужений художник України, учасник Другої світової війни, один із засновників та перший голова Вінницької обласної організації Національної спілки художників України.

Народився 1 квітня 1924 рокку в с. Великі Мемі Республіки Татарстан. Мистецьку освіту здобував у Бакинському художньому училищі та Київському художньому інституті (під керівництвом Олексія Шовкуненка, Віктора Пузиркова та Михайла Шаронова). По завершенню навчання переїхав у Вінницю.

Олексій Сидоров – автор масштабних полотен, виконаних в традиціях реалістичного мистецтва, що забезпечило йому професійний успіх і державне визнання. Картини живописця експонувалися на багатьох союзних і республіканських виставках.

Пейзажі Сидорова відзначаються чистотою і яскравістю барв, зберігаючи при цьому образну змістовність і поетичну проникливість. Помітне місце серед них посідають роботи, присвячені зимовій порі, в яких особливо чітко відчувається вміння художника передавати тонкі зміни в житті природи. Безперечним художнім здобутком Олексія Сидорова в галузі пейзажу стала картина «Санаторій «Авангард» в Немирові» (1997), створена під час всеукраїнського живописного пленеру в однойменному місті.

Гармонія колірних нюансів і яскравих акордів викликають піднесені асоціації. За рахунок чергування дрібних і великих мазків, витонченої системи колориту, живописний шар починає світитися подібно емалі, кожен відтінок набуває свіжості і милозвучності. Здається, що кожен удар пензля несе в собі все багатство рефлексів, побачених художником в цьому м'якому світлі сонячного зимового дня.

Яскравим композиційним і смисловим центром у творі виступає південний фасад палацу княгині Марії Щербатової (нині клінічний санаторій «Авангард»).

Зимовий пейзаж сповнений свіжим повітрям та яскравим світлом. У цьому полотні митця цікавить у першу чергу багатство та різноманіття стану природи цієї пори року. Художник вільно та цілком влучно обирає відповідні живописні засоби виразності. Щоб відтворити певний настрій, він залучає контрастні співставлення теплих відтінків залитого сонцем снігу та холодних вібруючих тіней; сміливо працює кольором, виписуючи цілком буденну, а проте майже магнетичну атмосферу зимової днини.

Творчий шлях Олексія Сидорова – це невпинний пошук нового, невтомна робота над досягненням досконалості тісно пов’язана з високими вимогами митця до себе. Його полотна вражають майстерністю художніх засобів, спрямованих на реалістичне зображення світу навколо, вдало поєднаних із яскравим авторським поглядом. Наприклад, героїнями твору "Клембівські вишивальниці" стали майстрині художньої вишивки, які прославили мистецтво рідного села на весь світ.

Важко порахувати, скільки робіт створено його невгамовним пензлем за всі ці роки. Тема праці, що виявилась для митця дуже природною, сповнена піднесеного натхнення у його творах. Особистим переживанням забарвлені картини військово-історичної тематики. Портретна галерея «героїв того часу» є значною частиною творчого надбання Олексія Сидорова. 

Картини талановитого живописця експонувалися на багатьох обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Твори знаходяться в музеях і приватних колекціях України, Америки, Британії, Італії, Польщі, Росії, Франції. Художник завжди сприймав життя в унісон із загальними настроями суспільства і втілював їх у масштабні полотна, виконані в традиціях реалістичного мистецтва, що забезпечило йому професійний успіх і державне визнання.

Натюрморт з трояндами

Самодіяльність, 1970

Шевченкко у засланні, 1981

Березовий гай, 1998

Відлига, 1997