"Українська хустка - оберіг нашого роду" (арт-година до Всесвітнього дня української хустки)

9 грудня у соціокультурному просторі "Мистецький" нашої книгозбірні відбулася зворушлива та пізнавальна арт-година "Українська хустка - оберіг нашого роду". Захід було присвячено Всесвітньому дню української хустки, який традиційно відзначається 7 грудня.

Цей важливий елемент національного одягу та сильний оберіг нашого роду став темою заходу, який провела головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва Людмила Стрілка.

Учасниками арт-години стали учні 7-А класу Луцького ліцею №4. Школярі поринули у світ українських традицій, дізнаючись про багатовікову історію хустки, її символічне значення та регіональні особливості.

Людмила Стрілка розповіла про те, як хустка супроводжувала жінку протягом усього життя – від народження до останніх днів, була символом дівочої честі, заміжнього статусу, а також використовувалася у численних обрядах та ритуалах.

• Оберіг: Хустка завжди була не лише прикрасою, але й потужним оберегом, що захищав від злого ока та нещасть.

• Символ: Це символ любові, вірності, прощання і водночас нового початку.

• Мистецтво: Сучасні українські хустки – це справжні витвори мистецтва, що поєднують давні орнаменти з новими дизайнерськими ідеями.

Проведення заходу у просторі "Мистецький" стало чудовим доповненням, підкреслюючи красу та естетичну цінність української хустки. Це місце, де традиції зустрічаються із сучасністю, а культура та література зливаються в єдине ціле.

Ця арт-година стала нагодою ще раз підкреслити важливість збереження і поваги до нашої культурної спадщини. Українська хустка – це не просто аксесуар, це наша ідентичність, наш код нації, який ми зобов'язані шанувати і передавати нащадкам.

Книжкова виставка "Чарівниця пензля - Катерина Білокур (7.12. - 125 років від дня народження Катерини Василівни Білокур, української художниці)

Катерина Василівна Білокур, без перебільшення, є однією з найвидатніших постатей українського мистецтва XX століття. Ця геніальна художниця-самоук, чий талант розквітнув усупереч несприятливим обставинам, стала яскравим символом українського наївного мистецтва та національної гордості. Її творчість — це гімн красі рідної землі, уособлення невичерпної любові до природи, квітів і життя.

Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка на Полтавщині (нині Яготинський район Київської області) у селянській родині. Вона не мала змоги отримати систематичної освіти: закінчила лише кілька класів сільської школи. Не маючи офіційного художнього навчання, Катерина Білокур з юності відчула непереборну пристрасть до малювання, використовуючи для цього саморобні фарби та пензлі. Її перші спроби були зроблені на шматках полотна, картону та навіть на білому полотні, що вкривало стіл.

Тривалий час її талант залишався незрозумілим для оточення, і вона малювала "у стіл". Переломним моментом стало її відкриття широкому загалу.

• У 1933–1934 роках вона створила роботи, що привернули увагу, зокрема «Берізка» та «Квіти».

• Справжнє визнання прийшло після 1939 року, коли її роботи, завдяки відомій художниці Оксані Павленко, потрапили на виставку в Полтаві, а потім до Києва та Москви.

• У 1940 році у Полтаві відбулася перша персональна виставка Катерини Білокур, що засвідчило офіційне визнання її таланту.

Домінуючим мотивом у творчості Катерини Білокур є квіти – пишні, деталізовані, часто скомпоновані фантастичним чином. Вона малювала не просто натюрморти, а створювала унікальні, живі образи, де кожна квітка має свій характер і настрій. Художниця була переконана, що квіти – це душа природи.

• «Цар-колос» (1949): Шедевр, що поєднує різноманітні польові та садові квіти, символізуючи достаток і красу української землі.

• «Калина» (1940): Зображення символу України – калини – із надзвичайною любов'ю та реалізмом.

• «Квіти за тином» (1935): Одна з ранніх робіт, яка вже демонструє її унікальний стиль і любов до деталей.

• «Богданівські яблука» (1958): Серед пізніших робіт, де квіти доповнюються плодами, підкреслюючи гармонію природи.

Білокур використовувала олійні фарби (які сама навчилася розтирати) та тоненькі пензлі, створюючи дивовижну, майже фотографічну точність, поєднуючи її з наївною безпосередністю. Її картини вражають глибиною кольору, витонченістю композиції та тонким відчуттям життя. Вона вкладала у свої роботи неймовірну енергію та щирість.

Її творчість високо цінував сам Пабло Пікассо, який на одній з міжнародних виставок нібито сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї увесь світ!»

Катерина Білокур померла 9 червня 1961 року у своїй рідній Богданівці. Вона отримала звання Народної художниці УРСР (1956), а її творча спадщина стала надбанням національної та світової культури.

Запрошуємо вас до відділу літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні, щоб зануритися у барвистий світ Катерини Білокур. Ознайомтесь із її біографією та неперевершеними репродукціями, які надихають і нагадують про невичерпну силу та красу українського духу. Нехай її квіти завжди цвітуть на сторінках цих видань, освітлюючи шлях до розуміння народного генія.

Стоп, паніка. Зустріч із психологом у відділі літератури з питань мистецтва.

 

       Сьогодні, 2 грудня, у відділі літератури з питань мистецтва в рамках проєкту «Рекреаційне розвантаження з елементами творчості» відбулася надзвичайно важлива та актуальна зустріч. Захід був повністю присвячений одній із найгостріших проблем сьогодення — профілактиці паніки та ефективним методам її подолання.

Учасники, серед яких були й користувачі Територіального центру соціального обслуговування міста Луцька, мали можливість отримати ґрунтовні знання про те, як розпізнавати, контролювати та мінімізувати вплив панічних станів на повсякденне життя.

Психолог Олена Вітюк, яка є незмінним спікером зустрічей та волонтером Луцької міської організації товариства Червоного Хреста України, розпочала бесіду з пояснення фізіологічних та психологічних механізмів паніки.

Олена Вітюк детально ознайомила присутніх із такими ключовими аспектами:

• Раннє розпізнавання: Як відрізнити звичайну тривогу від початків панічної атаки.

• Фізіологічна реакція: Як дихальні техніки, заземлення та свідома концентрація допомагають "вимкнути" реакцію "бий або біжи" і повернути тілу відчуття контролю.

• Когнітивний підхід: Методи роботи з катастрофічними думками, які часто супроводжують паніку.

Головний меседж: Паніка — це не ознака слабкості, а надмірна реакція нервової системи на стрес. Важливо не боротися з нею, а навчитися її приймати та перенаправляти.

Бесіда мала максимально практичний характер. Пані Олена провела учасників через кілька ключових вправ та інструментів, які можна застосовувати миттєво під час нападу паніки чи сильної тривоги:

• Техніка "5-4-3-2-1": Практика заземлення, яка допомагає швидко повернути свідомість у теперішній момент, концентруючись на органах чуття.

• Діафрагмальне дихання: Покрокове засвоєння техніки повільного, глибокого дихання, яке є найпотужнішим інструментом для зниження частоти серцебиття і заспокоєння нервової системи.

• Аутотренінг: Формування коротких, позитивних та реалістичних фраз для внутрішнього діалогу під час тривоги.

 Ментальне здоров'я як соціальна цінність

Ця зустріч у відділі мистецтв ще раз підтвердила, що культурні установи відіграють життєво важливу роль у підтримці ментального здоров'я громади, особливо старшого покоління. Можливість зібратися разом, отримати фахову консультацію та відчути підтримку спільноти є потужним засобом профілактики самотності та соціальної ізоляції.

Ініціативи, подібні до цієї, роблять цінні знання з психології доступними для всіх, сприяючи підвищенню якості життя та емоційної стійкості у непростий час.

Чарівний світ мистецтва без пензлика: майстер-клас «Малювання пальчиками» у бібліотеці

 

У понеділок 1 грудня у відділі літератури з питань мистецтва панувала атмосфера творчості та щирого дитячого захоплення. У рамках співпраці з Луцьким міським Центром науково-технічної творчості учнівської молоді (ЦНТТУМ) відбувся захоплюючий майстер-клас із нетрадиційних видів малювання, а саме – малювання пальчиками.

Юні гуртківці, яких супроводжувала їхній керівник, Яцюра Наталія, мали унікальну нагоду відкрити для себе новий спосіб самовираження. Проводила майстер-клас талановита майстриня Ричко Віта Костянтинівна, яка надихнула дітей на сміливі експерименти з кольорами та текстурами.

Чому малювання пальчиками?

Малювання пальчиками – це не просто розвага, а потужний інструмент для розвитку дитини:

• Сенсорний розвиток: Прямий контакт із фарбою стимулює тактильні відчуття.

• Дрібна моторика: Робота пальчиками тренує м'язи рук, що важливо для письма.

• Творче мислення: Техніка не вимагає суворих правил, заохочуючи фантазію та свободу самовираження.

• Теорія кольорів: Діти на власному досвіді вчаться змішувати кольори та отримувати нові відтінки.

Створення шедевра без пензлика

Майстриня Віта Костянтинівна продемонструвала гуртківцям, як просто та весело можна створити картину, використовуючи лише фарби, папір та власні руки. Для роботи використовувалися спеціальні пальчикові фарби (нетоксичні та легко змиваються) і акварельний папір.

Діти з радістю експериментували, створюючи власні унікальні картини. Хтось малював яскраві троянди, хтось – веселих метеликів, а хтось – абстрактні космічні простори. Після завершення роботи юні художники розглядали шедеври одне одного, обмінювалися враженнями та обговорювали свої задуми. Кожна робота була унікальною та сповненою безпосередньої дитячої фантазії.

Майстриня Ричко Віта Костянтинівна зазначила, що нетрадиційні техніки малювання, як-от малювання пальчиками, допомагають дітям подолати страх перед чистим аркушем і у повній мірі розкрити свій творчий потенціал.

Цей майстер-клас став чудовим прикладом того, як бібліотека може бути не лише місцем для читання, а й центром для розвитку мистецьких здібностей та популяризації нетрадиційних форм творчості.