«Творчий простір» у відділі мистецтв: як народжуються шедеври.
Сьогодні, 25 квітня, у нашому відділі літератури з питань мистецтва було по-особливому натхненно та яскраво! На майстер-клас в рамках проєкту «Творчий простір» до нас завітали особливі гості — вихованці Луцького міського ЦНТТУМ разом зі своєю чудовою керівницею гуртка Наталією Яцюрою.
Темою майстер-класу стало незвичне поєднання кольорів та фактур. Під керівництвом нашої незмінної майстрині Віти Костянтинівни Ричко діти вчилися працювати на темному фоні.
🌻 Що ми малювали?
Соняшники, що вириваються з темряви, та величні дерева, які завдяки контрасту виглядали об’ємно та виразно. Темний фон і великі, насичені мазки пензля допомогли юним художникам розкрити свій талант і по-новому подивитися на техніку живопису.
Результат перевершив усі очікування — кожен учасник створив свій власний шедевр!
Дякуємо всім, хто долучився до творчості, та радіємо, що наша бібліотека стає місцем, де дитяча уява перетворюється на справжнє мистецтво.
Музичне
мереживо: весняна симфонія у стінах
нашої книгозбірні.
21
квітня соціокультурний простір нашої
бібліотеки наповнився особливою
атмосферою. У відділі літератури з
питань мистецтва відбувся мистецький захід «Музичне мереживо», який
зібрав поціновувачів прекрасного.
Модерувала
подію головний бібліотекар Людмила
Стрілка, яка допомогла створити затишну
та піднесену атмосферу для всіх присутніх.
Студенти
та викладачі Луцького педагогічного
інституту подарували глядачам неймовірну
програму. Репертуар вразив своєю
різноманітністю: від величних творів
зарубіжної класики до сучасних музичних
композицій. Особливо трепетно лунали
українські народні пісні, які гармонійно
перепліталися зі світовою класикою,
демонструючи багатство та глибину
музичної палітри.
Щиро
дякуємо кожному студенту та викладачу,
які виступали цього дня! Ви наповнили
нашу книгозбірню світлом, професіоналізмом
та подарували справжню естетичну
насолоду. Ваші виступи стали чудовим
музичним подарунком для всіх нас.
Також
висловлюємо щиру вдячність Надії Павлюк
за прекрасну ініціативу, що об’єднала
стільки талановитих людей у нашому
мистецькому просторі. Дякуємо всім
гостям, які прийшли розділити ці прекрасні
миті.
Чекаємо
на вас на наступних зустрічах! Слідкуйте
за нашими анонсами.
До вашої уваги добірка з п'яти визначних православних
храмів Центру та Сходу України. Кожен
із них має унікальну історію, архітектурний стиль та історію створення.
1. Спасо-Преображенський
кафедральний собор (Суми)
Це головна православна споруда Сум,
яка вражає своєю величчю та витонченістю.
Собор поєднує в собі елементи ренесансу,
бароко та класицизму.
Історія: Перший дерев'яний храм
на цьому місці звели ще у XVII столітті.
Сучасного вигляду собор набув після
масштабної реконструкції наприкінці
XIX століття (1882–1892 рр.) за кошти місцевих
меценатів Харитоненків.
Особливість: На 56-метровій
дзвіниці встановлено куранти, виготовлені
в Англії, які відбивають кожну годину.
В інтер'єрі збереглися унікальні
мармурові скульптури та іконостас із
білого мармуру.
2. Свято-Успенський кафедральний
собор (Полтава)
Це історичне серце Полтави, розташоване
на Соборному майдані. Перша кам'яна
споруда міста, що стала символом
відродження.
Історія: Собор будувався протягом
1748–1770 років у стилі українського
бароко. У 1934 році храм був зруйнований
радянською владою (збереглася лише
дзвіниця). Його повністю відбудували
вже в роки незалежності України,
освятивши у 2004 році.
Особливість: Відбудований храм
максимально точно відтворює форми
XVIII століття, а його дзвіниця є одним
із найкращих зразків барокової
архітектури в Україні.
3. П’ятницька церква (Чернігів)
Хоча Чернігів географічно на півночі,
його храми є основою православної
спадщини Лівобережної України та духовно
пов'язані з центром. П'ятницька церква
— це пам'ятка давньоруської архітектури
кінця XII століття.
Історія: Була зведена на торговій
площі міста. Під час Другої світової
війни храм був майже повністю зруйнований,
але у 1962 році його відновили у первісних
формах домонгольського періоду за
проектом видатного архітектора Петра
Барановського.
Особливість: Споруда має
унікальну ступінчасту композицію, яка
нагадує палаючий смолоскип, що тягнеться
до неба.
Ці храми відображають різні епохи —
від княжих часів до сучасності — і є
важливими точками для будь-якої
віртуальної екскурсії. Для презентації
ви можете використати ці короткі описи
як супровідний текст до слайдів.
4. Спасо-Преображенський
собор (Чернігів)
Це найстаріший збережений кам'яний
храм лівобережної України та один із
найдавніших у всій Східній Європі. Він
є головною спорудою чернігівського
Дитинця (Валу).
Історія: Собор був закладений
близько 1030–1033 років чернігівським
князем Мстиславом Хоробрим, сином
Володимира Великого. За легендою, коли
князь помер у 1036 році, стіни храму були
зведені лише на висоту вершника, що
стоїть на коні. Будівництво завершили
вже за його наступників. Собор старший
за Софію Київську (хоча вони будувалися
майже одночасно).
Особливість: Храм зведений у
візантійському стилі з використанням
змішаної кладки (плінфа та камінь). Він
служив усипальницею для чернігівських
князів — саме тут спочиває Мстислав
Хоробрий та Ігор Святославич (герой
знаменитого «Слова о полку Ігоревім»).
Чому це важливо: Це унікальний
шанс доторкнутися до стін, яким буквально
1000 років. Собор пережив монгольську
навалу, численні пожежі та перебудови,
зберігши свою величну автентичність.
5. Благовіщенський кафедральний
собор (Харків)
Це один із найбільших і найбільш
впізнаваних храмів Східної Європи,
справжня архітектурна перлина та символ
Харкова.
Історія: Сучасний собор було
закладено у 1888 році за проєктом
архітектора Михайла Ловцова на місці
старої церкви. Будівництво тривало 13
років і було завершене у 1901 році. Собор
став головним храмом міста, вражаючи
сучасників своїми масштабами — він
може одночасно вмістити до 4000 людей.
Особливість: Храм зведений у
неовізантійському стилі з
використанням еклектичних елементів.
Його головна візуальна риса — «смугасте»
мурування (чергування рядів червоної
цегли та світлої штукатурки). Велична
дзвіниця заввишки 80 метрів тривалий
час була найвищою спорудою міста.
Чому це важливо: Це унікальний
приклад «цегляного стилю», де багатство
фасадного декору досягнуто не ліпниною,
а складною фігурною кладкою. В інтер'єрі
собору зберігаються мощі святого
Афанасія Патріарха Царгородського та
святителя Мелетія
Чому ці храми — це більше,
ніж просто споруди?
Це архітектурний літопис: Кожен
стиль — від візантійського та
давньоруського до козацького бароко
та неовізантії — це сторінка нашої
історії, написана в камені та дереві.
Це символи незламності: Ці стіни
пережили монгольські навали, імперські
перебудови, радянський атеїзм та світові
війни. Вони завжди відроджувалися, бо
в них закладена воля народу.
Це наша ідентичність: Сьогодні
ці святині — не просто пам’ятки
архітектури. Це «місця сили», що
об’єднують громади Сходу та Центру
України, нагадуючи нам про глибину
нашого коріння.
«Архітектура — це музика в
просторі, а сакральна архітектура — це
молитва, застигла в часі».
Дякуємо, що пройшли цей маршрут разом
із нами. Сподіваємося, ця екскурсія
надихне вас побачити ці шедеври на
власні очі та відчути їхню неповторну
енергетику.
Нехай ці образи надихають вас на власні
подорожі реальними дорогами нашої
прекрасної країни.
Сьогодні у відділі літератури з питань мистецтва відбулася година творчості «Рекреаційне розвантаження з елементами арт-терапії». Учасниками заходу стали підопічні Територіального центру м. Луцька — люди поважного віку, які надзвичайно потребують уваги та душевного тепла.
Зустріч організована у співпраці з Луцькою міською організацією Товариства Червоного Хреста. Разом із психологинею-волонтеркою Оленою Вітюк гості занурилися у світ традицій та творчого відновлення.
Для наших гостей це був час, коли можна забути про буденні клопоти, зосередитися на кольорах та лініях, створюючи власний символ життя та надії. Бачити усмішки на обличчях та спокій у руках — найкраща нагорода для організаторів.
Дякуємо всім за відкриті серця! Бережімо свій ментальний світ та підтримуймо одне одного.
Відділ літератури
з питань мистецтва представляє новинку
у рамках проєкту, озвученого штучним
інтелектом. Сьогодні ми пропонуємо вам
ознайомитись із виданням, яке майстерно
поєднує цифрову сучасність із глибинними
традиціями — книгою Тетяни Кара-Васильєвої
«Казимир Малевич та вишивка авангарду».
Це нове надходження до нашої книгозбірні
було рекомендоване Українським
інститутом книги (УІК) як одне з
найважливіших досліджень національної
спадщини.
У
центрі уваги — постать Казимира Малевича,
якого світ знає як безкомпромісного
реформатора та батька супрематизму.
Проте авторка книги, провідна
мистецтвознавиця Тетяна Кара-Васильєва,
пропонує поглянути на генія з несподіваного
ракурсу: через призму української
селянської вишивки. Малевич не лише
створював «Чорний квадрат», він активно
співпрацював із вишивальними артілями
сіл Вербівка та Скопці. Разом із
Олександрою Екстер та Ніною Генке-Меллер
він розробляв ескізи для сумок, подушок
та поясів, де радикальна абстракція
зустрічалася з живою ниткою. Книга
доводить, що супрематизм Малевича — з
його космічними формами та відкритими
кольорами — значною мірою виріс саме
з яскравого колориту та геометричної
логіки українського народного орнаменту.
Це
видання — справжній візуальний та
інтелектуальний шедевр. Воно наповнене
рідкісними архівними фотографіями та
ескізами, які ілюструють, як українські
майстрині втілювали авангардні ідеї,
що пізніше стали фундаментом світового
модернізму. Завдяки цій книзі Казимир
Малевич постає перед нами не просто як
теоретик, а як художник, чиє мистецтво
було частиною живого побуту та
національного коду.
Запрошуємо вас
завітати до нашого відділу, щоб відкрити
для себе цей дивовижний синтез селянської
традиції та футуристичного прориву.