Вернись із спогадів

Музична година, присвячена 70-річчю від дня народження українського  композитора

Володимири Івасюка 

  Дивовижно складаються людські долі. Одному судолося спокійне життя, сповнене праці, людського щастя, всього того, чим живе людина на Землі. Іншому... Є долі – наче блискавки, які вихоплюються раптово, висвітлюють найзаповітніші куточки людської душі і надовго, може, назавжди залишають свій відблиск у  людській пам’яті. До таких людей належить композитор Володимир Івасюк. На превеликий жаль, його земне життя обірвалося, коли йому було лише 30 років.  

           

4 березня 2019 року, саме у день його народження, коли б йому виповнилось 70 років, відділ літератури з питань мистецтва провів музичний вечір "Вернись із  спогадів". Ведучі повернули присутніх у ті часи, коли в музичне життя всієї країни увірвався "чистою водою з синіх гір" могутній і вибуховий талант Володимира Івасюка. 

Пісні Володимира Івасюка "Балада про мальви" та "Червона рута" прозвучали у виконанні  Аліни Неділі, студентки Східноєвроапейського  університету імені Лесі Українки та Михайла Лазуки, заслуженого артиста України, викладача цього ж вузу. Михайло Миколайович відтворив перед присутніми подробиці зустрічі з Володимиром Івасюком у товаристві Василя Зінкевича, під час роботи у Волинському хорі.

 

 Спогадами про навчання в Чернівецькому медичному інституті впродовж 5 років, спільні творчі вподобання із Володимиром Івасюком поділився Василь Ішук – лікар Волинської обласної кінічної лікарні.

 Про незабутні зустрічі з автором "Червоної рути" під час навчання в Львівській державній консерваторії, а також про скорботний день прощання на Личаківському цвинтарі    22 травня 1979 року, розповів Віктор Тиможинський – заслужений діяч мистецтв України, композитор. якому судилося із друзями супроводжувати домовину музиканти до місця вічного спочину.

Володимир Івасюк вийшов з весни. Вийшов до людей з чистою, відкритою до життя душею. Таким і залишився у серцях тих. хто щиро його любив. Його, який репрезентував світові загадкову, незнану і прекрасну землю з полонинами, плаями, горами, лісами, смереками і водограями. Країну з поетичною назвою Україна.

Вечір памяті Андрія Кузьменка

2 лютого 2015 року. Цей день став болісним і трагічним  для шанувальників творчості відомого українського співака. В автокатастрофі біля села Лозуватка Дніпропетровської області загинув Андрій Кузьменко. Вечір пам’яті Кузьми Скрябіна із символічною назвою «Чотири роки самотності» відбувся 3 лютого 2019 року у приміщенні Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки. Організатори заходу луцький фан-клуб співака «Модна країна» поставив за мету вшанувати пам’ять Кузьми його піснями, які звучали зі сцени у виконанні молодих співаків. У залі панувала тепла і дружня атмосфера саме завдяки тому, що тут зібралися люди, які запам’ятали Кузьму талановитим, чесним і надзвичайно дотепним.

    А ще у присутніх була можливість написати у блокноті під назвою «Якби я  побачив Кузьму…» все, що не встигли сказати співаку. Організатори запевнили, що віддадуть цей блокнот мамі і татові Андрія від нашого міста.

Тож частіше згадуємо Кузьму, співаємо його пісні та пам’ятаємо цього неперевершеного музиканта, співака, автора пісень і просто людину, яка ставився до своєї слави з іронією, не втрачав здового глузду, але ніколи на давав сумувати!

Серце, віддане пісні

Музичний вечір, присвячений 100-річчю від дня народження українського композитора

Платона Майбороди

      Відомо, що час –  єдиний справедливий суддя. Особливо це стосується мистецтва. Але незаперечним є й інше: творчість людей, що віддійшли у вічність, житиме доти, доки її згадуватимуть майбутні покоління.

   

 5 грудня відбувався музичний вечір, присячений 100-річчю від дня народження українського композитора Платона Іларіоновича Майбороди. Ведуча вечора головний бібліотекар відділу мистецтв Олена Курило розповіла про його нелегке дитинство, становлення і визнання як композитора, який став одним із перших лауреатів Шевченківської премії за свої ліричні пісні.  Більшість пісень Платона Майбороди мають свої біографії. Вони писалися до фільмів, вистав, для певних виконавців, присвячувалися визначним подіям або конкретним людям. В 60-х роках минулого століття Платон Іларіонович перебував на Волині зі своїми тріумфальними концертами. За своєм власним бажанням відвідав Берестечко, після чого у нього виник задум написати "Пісню про козацькі могили". 

      На вечірі прозвучали пісні Платона Майбороди у виконанні студентів факультету культури та мистецтва СНУ імені Лесі Українки та Луцького педагогічного коледжу.

"Не збивай, зозуля, цвіту".

      Виконує Аліна Неділя.

"Моя стежина"

Виконує Олександр Найдич

"Пісня про рушник"

 Виконують Назар Кривицький та Денис Кот

      Директор Волинської ДОУЕБ імені  Олени Пчілки Людмила Антонівна Стасюк вручила "Подяки" учасникам заходу.

                                                                                                                                                                                                                                                        

 

                                                                                Користувачі мали можливість ознайомитися    з матеріалами про життя і творчість композитора на книжковій виставці "Лицар української пісні".                 

                                                                              

                                                       

Прозорий осені серпанок

Відкриття виставки полотен самодіяльної художниці Світлани Луцюк

26 вересня 2018 року відкрилася персональна виставка полотен художниці  із села Баїв Луцького району Світлани Луцюк «Прозорий осені серпанок». Характерно, що свій мистецький доробок Світлана Мефодіївна пропонує увазі користувачів бібліотеки вже вдруге.

До заняття малюванням Світлана Луцюк прийшла у зрілому віці – відтоді, як її донька, відома українська поетеса Ганна Луцюк, подарувала набір фарб і пензлів. Залюблена в мистецтво малювання Світлана надзвичайно активно долучилася до творення картин із краєвидами рідного села, околиць улюблених населених пунктів, зображенням квітів і птахів казкової рідної землі. В її полотнах багато любові і ласки, пробудженої натхненням художниці.

У презентації виставки картин взяли участь і виступили депутат Луцької районної ради Олександр Бляшук, директор Луцького районного центру зайнятості Ірина Овадюк, журналіст газети «Слово праці» Ніна Коструба, подруга художниці Інна Трочук, директор бібліотеки Людмила Стасюк.

Приємною і радісною ознакою стала присутність численної делегації з рідного села Баїв. Заступник директора Баївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ірина Стульська, а також син художниці Арсен побажали Світлані Мефодіївні нових творчих злетів.

Борці за незалежність України на вишиваних портретах Юрія Савки

  20 серпня з нагоди 27-ої річниці Незалежності України у відділі літератури з питань мистецтва відкрилась виставки вишиваних портретів Юрія Савки. Його перша виставки відбулася 20 років тому. Вишивкою Юрій Емануїлович захопився у зрілому віці під пливом своїх вражень від творчості знаменитого вишивальника Дмитра Блажейовського. Як натура творча, Юрій Савка не міг копіювати чуже, тож почав працювати над створенням власних ескізів вишивки. Саме Юрій Емануїлович започаткував волинську школу вишиваного портрета. Предмет його роздумів і натхненої  творчості – історичні постаті, які залишили в різні роки свій слід в нашій історії. Вони стали взірцем для українців своєю любов’ю до рідної землі, повагою до національних надбань народу. Хоча ці історичні постаті уже увінчені  в історії України, автор вишиваних портретів своєю творчістю нагадував їх імена. 

    Юрій Емануїлович цінував кожен день і кожну годину свого життя, відавав всього себе улюбленій справі. Нажаль, чимало його задумів залишилося нереалізованими. Відійшов у вічність 16 лютого 2015 року.

 Завжди поруч з Юрієм Емануїловичом на презентаціях виставках була присутня його дружина Валентина Іванівна. Саме вона була ініціатором цьогорічної виставки, продовжуючи популяризувати його творчість, доносити до глядача думки автора портретів.

 Директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Людмила Антонівна Стасюк поділилася своїми враженнями від зустріч з Юрієм Савкою та його співпрацею з бібліотекою.       

Першими відвідувачами виставки стали користувачі та працівники бібліотеки.

  Виставку можна переглянути до 15 вересня 2018 року у відділі мистецтв.

Захисник кордону батьківської землі №1

    Коли ми слухаємо музику, чи замислюємося над тим, що нас більше зачіпає: голос, мелодія чи історія, покладена в основу пісні? Андрій Кузьменко  міг майстерно передати прості слова, "покладені в риму, під нехитру мелодію". 

     Кузьма мав велику силу впливу на глядачів і  слухачів. Його особистий магнетизм, привабливість цілої постаті і чарівна усмішка привертали увагу, викликали симпатію.       Андрій живе в своїх піснях, концертах, інтерв’ю, у свої книжках, у цілій багатій спадщині справ, які залашив після себе. Він живе в живих людях. в наших серцях і думках, в нашій вдячній пам’яті. 

   Провести вечір пам’яті цього співака та композитора у серпні 2018 року виник у відділі мистецтв ще у жовтні минулого року. Адже  саме  17 серпня 2018 року Андрію виповнилося б 50 років.  Дуже хотілося, щоб цей захід був у форматі невимущеної атмосфери,  не в розповіді: "коли народився, заспівав, женився, загинув". А саме згадати та заспівати його пісні. 

       Знайти таких виконавців нам допомогла голова фан-клубу гурту "Скрябін" "Модна країна"  Богдана Колб.  Цей фан-клуб був  створений наприкінці  2015 року в кожному місті України , в тому числі і в Луцьку. Саме дякуючи Богдані на нашому вечорі був присутній друг Кузьми Андрій Штурма, який поділився спогадами про співака.

"Візьми свою гітару, напиши два слова,

Дай свого серця ритм – і буде пісня нова" (Андрій Кузьменко).