Відкриття виставки картин капелана Олександра Левчука "Ангели України"

15 жовтня о 12 годині у соціокультурному просторі Мистецький нашої книгозбірні відбулося відкриття унікальної виставки картин, картин, що стали мистецьким осмисленням нашої боротьби, нашої віри та нашої незламності — "Ангели України".

Її автор — військовий капелан, художник та поет Олександр Левчук. Його картини є свідченням героїзму нашого народу, і вони вже понад два роки мандрують країною, несучи світло і натхнення. Експозиція складається з двох частин: «Ангели України» це 28 картин присвячених кожній області нашої країни з авторським віршем у верхній частині кожної роботи та «Новий образ України» - образи канонічних святих в національному осмисленні . Ми пишаємося тим, що сьогодні можемо відкрити цю унікальну експозицію, яка вже побувала у Кременці, Тернополі, Рівному, Дубно, Володимирі, та інших містах.

Олександр Левчук народився у місті Луцьку. Разом із загальноосвітньою школою закінчив також і художню. З юних літ закохався в поетичне слово, був членом гуртка молодих літераторів Волині «Лесин кадуб». Його твори неодноразово друкувалися в обласних виданнях Луцька, Львова та Києва.

У 1994 році закінчив Волинську духовну семінарію та прийняв сан священника.. З 2001 року служив настоятелем храму на Дніпропетровщині, (до речі на той час він був єдиним священником КП на чотири райони області) а у 2012 році здобув ще й фах вчителя історії.

Його життя нерозривно пов'язане із захистом України: з 2014 року він пішов капеланом на фронт, поєднуючи духовне служіння та творчість. Учасник двох майданів. В 2019 році важко захворів і повернувся до Луцька.

На початку повномасштабного вторгнення його пензель почав творити серію картин, присвячених реальним людям — воїнам, медикам, волонтерам, рятувальникам, кухарям, журналістам: кожен на своєму місті виконуючи свою роботу – ангел, який наближає перемогу. Це «Ангели України» — образ незламного народу, який бореться і допомагає. (Також у 2025 році вийшли з друку дві збірки поезій Олександра Левчука : «Встаньмо браття під знамена» та «Проводир»)

На відкритті виставки було багато молоді: студенти ЛТФК та студенти-майбутні дизайнери ЛНТУ, захоплено слухали історії створення картин , вірші у виконанні шанувальників поетичного слова пана Олександра. Також на заході були присутні дружина автора картин, його сестра, друзі, та знайомі. Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері. Ще раз щиро дякуємо, пане Олександре, за Вашу місію, за Ваше служіння і за Ваше натхненне мистецтво!

Арт-калейдоскоп "Художники України" (до Дня художника України)

    

       День художника України — це професійне свято, присвячене митцям пензля, різця та інших видів образотворчого мистецтва. Відзначається щорічно у другу неділю жовтня.

         Офіційно День художника України був встановлений Указом Президента України (на той час Леоніда Кучми) від 9 жовтня 1998 року за № 1132/98. Ініціатором заснування свята стала Спілка художників України. Мета його встановлення — визнати важливе значення внеску художників у розвиток культури України, підтримка представників мистецтва та підкреслення його ролі у духовному та культурному розвитку суспільства.

     Це свято є нагодою вшанувати майстрів, які зберігають і розвивають національні художні традиції, стверджують загальнолюдські цінності та збагачують світову скарбницю мистецтва своїми творами.

День знайомства з бібліотекою: студенти-хореографи у книгозбірні

          Сьогодні, у чудовий сонячний осінній день, стіни нашої книгозбірні радо зустріли особливих гостей. До нас завітали студенти Волинського Національного університету імені Лесі Українки, а саме майбутні фахівці з хореографії  (факультет культури і мистецтв). Їх супроводжувала викладачка Леся Косаковська. Головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва Людмила Стрілка провела для студентів детальну презентацію свого відділу, ознайомивши їх з багатством літературного фонду, різноманітними тематичними виставками, а також представила соціокультурний простір "Мистецький" та відділ міського абонементу. Згодом студенти вирушили на цікаву та змістовну екскурсію всіма відділами бібліотеки. Їхній маршрут проліг від книгосховища — місця, яке хоч і виглядає дещо похмуро, але зберігає безмежно цікаві, потужні та цінні фонди, — до привітно просторих читальних залів та гостинного, позитивного краєзнавчого відділу на останніх поверхах книгозбірні. Гості дізналися про історію створення бібліотеки, важливість та переваги користування друкованими виданнями, про особливості роботи з каталогами, періодичними виданнями та спеціалізованою літературою. На завершення візиту студенти, натхненні побаченим і почутим, стали нашими читачами.

             Ми щиро раді новим обличчям і з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі. У наших фондах неодмінно знайдеться та література, яка потрібна саме вам для навчання та творчого розвитку!

Зустріч з психологом "Рекреаційне розвантаження з елементами творчості"

 

       Ментальне здоров'я — це не просто відсутність психічних розладів. Це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти. Це фундамент нашого загального самопочуття, і піклуватися про нього потрібно щодня.

Знання, як стабілізувати свій психоемоційний стан під час стресу, тривоги чи гострої реакції на події, дає нам контроль та стійкість.

Саме цінністю таких навичок була присвячена нещодавня зустріч на тему «Перша психологічна допомога. Самодопомога».

7 жовтня у соціокультурному просторі «Мистецький» відбулася зустріч з психологом, яку організував відділ літератури з питань мистецтва. До заходу долучилися користувачі Територіального центру соціального обслуговування міста Луцька.

Зустріч провела незмінний психолог наших зустрічей, Олена Вітюк. Учасники мали можливість:

• Дізнатися про практичні техніки самодопомоги, які можна застосовувати у повсякденному житті.

• Ознайомитися з дихальними вправами та іншими інструментами для відновлення внутрішнього балансу, які допоможуть краще зрозуміти важливість цілеспрямованого піклування про свій ментальний стан.

     Ці зустрічі та подібні ініціативи є надзвичайно важливими, оскільки піклування про ментальне здоров'я не обмежується лише індивідуальною роботою. Це також питання соціальної взаємодії та підтримки спільноти.

Особливо це стосується старшого покоління, для яких такі заходи виконують низку ключових функцій:

1. Соціалізація та боротьба з самотністю: Регулярні зустрічі запобігають ізоляції та дають відчуття приналежності до спільноти.

2. Підтримка когнітивних функцій: Активна участь у дискусіях стимулює пам'ять, увагу та підтримує гостроту розуму.

3. Емоційне розвантаження: Спілкування та приємна атмосфера знижують рівень стресу та покращують загальне самопочуття.

         Турбота про ментальне здоров'я — це інвестиція у якість нашого життя. Кожен з нас заслуговує на знання та інструменти, які допоможуть нам бути стійкими, щасливими та повноцінно жити.

Виставка-календар "Визнані перлини світу" (До Всесвітнього дня архітектора)

       У перший понеділок жовтня архітектори всього світу відзначають своє професійне свято. Воно було засноване Міжнародним союзом архітекторів (МСА). У 1985 році на зборах МСА було вирішено щорічно святкувати всесвітній день архітектури в перший понеділок липня, та вже у 1996 році Міжнародний союз архітекторів, на своїй 20-ї генеральної асамблеї в Барселоні, прийняв резолюцію про перенесення святкування Всесвітнього дня архітектури на перший понеділок жовтня.

У 2025 році Всесвітній день архітектора припадає на 6 жовтня.

"Денис Січинський - митець галицької землі" (02.10. - 160 років від дня народження Дениса Січинського українського композитора) книжкова виставка

Денис Володимирович Січинський - видатний український композитор, який став першим професійним музикантом у Галичині, що обрав музику своїм основним фахом. Його життя було сповнене труднощів, але він присвятив його розвитку української музичної культури, залишивши після себе значний доробок, особливо у вокальному та хоровому жанрах.

Денис Січинський народився народився 2 жовтня 1865 року у селі Клювинці на Тернопіллі у родині сільського вчителя. Рано осиротів, що позначилося на його фінансовому становищі та тривалості навчання. Гімназію він закінчив лише у 18 років. Саме під час навчання у гімназії виявився його неабиякий музичний хист. Гру на піаніно та загальну опіку йому надавав відомий піаніст В. Вшелячинський, який згодом став професором Львівської консерваторії.

Попри фінансові труднощі, які змушували його працювати дрібним чиновником, приватним вчителем гри на цитрі в Коломиї та виступати у складі мандрівного вокального квартету, Січинський прагнув до музики.

Протягом 1888-1890 рр. він навчався на юридичному та теологічному факультетах Львівського університету. Однак, згодом прийняв доленосне рішення: вступив до Львівської консерваторії, поставивши за мету стати композитором. Паралельно він навчався композиції у професора К. Мікулі, учня Ф. Шопена.

Д. Січинський активно займався громадською роботою, зокрема входив до правління львівського хорового товариства «Боян» (заснованого 1891 р.). Він також організував філію цього товариства в Коломиї та працював у ній диригентом.

У 1892 році його талант був відзначений: Січинський отримав першу премію на конкурсі товариства «Боян» за кантату «Дніпро реве».

Композитор постійно боровся з нестатками, заробляючи на життя приватними лекціями, переписуванням нот, аранжуванням популярних творів, та навіть працюючи бухгалтером і рахівником. Важливим знайомством стало спілкування з Іваном Франком, який порадив Січинському зайнятися музичною критикою.

Згодом Січинський переїхав до Перемишля, де займався організацією музичного життя, диригував у «Бояні» та сільських хорах, працював капельмейстером і вчителем музики.

Найбільш плідний період його організаційної діяльності пов'язаний зі Станіславовом (нині Івано-Франківськ), де він прожив майже 10 років. Тут він був диригентом місцевого «Бояна», викладав гру на фортепіано у щойно створеній музичній школі, заснував музичне видавництво та організував кілька сільських хорів. Всю цю роботу він виконував, по суті, на громадських засадах, переписуючи чужі твори для заробітку.

Творчість Дениса Січинського є однією з найцінніших сторінок української музики кінця ХІХ – початку ХХ століття. Він почав писати твори для фортепіано, цитри, хору та голосу у 1886 році.

Найвагомішими у його доробку є твори вокального жанру, особливо хорові. Почавши з обробок народних пісень, він перейшов до написання оригінальних хорових мініатюр та творів:

• «Лічу в неволі…» на слова Тараса Шевченка.

• Низка хорових мініатюр, здебільшого на слова Івана Франка та Тараса Шевченка.

Значну частину спадщини становлять обробки народних пісень для голосу і фортепіано. Вони увійшли до двох збірок, виданих у Лейпцигу в 1904 році:

• «152 українські народні і патріотичні пісні» (яка відкривалася гімном «Ще не вмерла Україна»).

• Збірка для дитячих голосів.

Солоспіви (романси) Січинського, натхненні українськими народними та міськими побутовими піснями, найповніше розкрили його ліричний талант. Серед них:

• «Бабине літо» — надзвичайно популярний свого часу солоспів.

• «Як почуєш вночі край твойого вікна...» на слова І. Франка.

• «Не співайте мені сеї пісні» на вірш Лесі Українки.

Композитор також цікавився історичною тематикою, про що свідчить пісня «У гаю, гаю» (1888 р.) на слова з Шевченкових «Гайдамаків».

У 1907 році Д. Січинський отримав замовлення на оперу «Роксоляна». Він працював над нею близько року, практично не полишаючи іншої праці, але на заваді завершенню стали важка хвороба та постійні нестатки.

26 травня 1909 року, у віці 43 років, Денис Січинський помер у Станіславові від раку горла.

Сьогодні вдячні земляки шанують пам'ять композитора. Його могила розташована в центрі Івано-Франківська, куди й досі приносять квіти, як символ визнання його великого внеску в українську культуру. Твори Дениса Січинського й нині залишаються у репертуарі українських виконавців, підтверджуючи його непересічний талант.

Завітайте у відділ літератури з питань мистецтва вшанувати пам'ять та відкрити для себе спадщину "Дениса Січинського - митця галицької землі" Це чудова нагода відкрити для себе велич та трагізм долі композитора, чий голос досі лунає у його творах.