«Гончар-скульптор - Олександр Ганжа» (01.07. - 120 років від дня народження О.Д.Ганжі, українського гончара)

 

    1 липня 2025 року минає 120 років від дня народження Олександра Дорофійовича Ганжі – видатного українського гончара та скульптора, чия творчість стала знаковим явищем в історії українського народного мистецтва. Його роботи, сповнені глибокого змісту, філігранної майстерності та щирої любові до рідної землі, продовжують надихати і захоплювати поціновувачів мистецтва й донині.

   Олександр Ганжа народився 1 липня 1905 року в селі Жорнище Жорницької волості Липовецького повіту Київської губернії (нині Іллінецький район Вінницької області). Цей край здавна славиться своїми гончарними традиціями, і майбутній майстер зростав, оточений красою місцевих звичаїв та ремесел, що, безумовно, сформувало його естетичні погляди та визначило життєвий шлях. Його талант проявився дуже рано, і вже замолоду він вирізнявся непересічними здібностями до роботи з глиною.

     Гончарному мистецтву Олександр Ганжа навчався у свого батька, Дорофія Ганжі, який був майстром з діда-прадіда. Хоча батько, знаючи про важкість та невдячність цієї праці, спочатку не хотів навчати сина ремеслу, малого Сашка нестримно тягло до глини. За іншою версією, його навчав сусід. Він освоював традиційні прийоми та секрети гончарства, але згодом вийшов за межі суто ужиткового призначення виробів, вдихнувши в них нове життя та мистецький зміст.

      Ганжа не просто відтворював традиційні форми, він прагнув надати кожному виробу власну, неповторну індивідуальність. Він експериментував з формою, кольором, орнаментом, створюючи унікальні зразки, що гармонійно поєднували в собі народні традиції та новаторські ідеї.

     Його гончарні вироби – це не лише ужиткові предмети. Це справжні витвори мистецтва, що несуть в собі дух часу, вібрації майстерних рук та тепло української душі. Глечики, миски, куманці, макітри, димники – кожен з них мав свій характер, свою історію, свою "душу". Ганжа майстерно передавав у глині пластику руху, емоції, настрої.

    Особливе місце в його творчості посідала скульптура. Він створював фігурки людей, тварин, побутові сценки, сповнені гумору, ліризму та глибокого символізму. Його скульптури – це своєрідна енциклопедія народного життя, відображення звичаїв, обрядів, типажів. Олександр Дорофійович мав дивовижну здатність вловлювати суть речей і перетворювати її на об'ємні, живі образи.

      Творчість Олександра Ганжі – це важлива сторінка в історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Він не лише збагатив її новими формами та ідеями, а й став натхненником для багатьох поколінь гончарів та художників. Його роботи зберігаються у провідних музеях України, є предметом колекціонування та вивчення мистецтвознавців.

 Завітайте у відділ літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні, щоб ознайомитися з творчим доробком цього видатного гончара, та можливо, переосмислити його внесок у розвиток української культури та ще раз переконатися в невичерпній силі та красі народного мистецтва. Нехай його спадщина живе і надихає нас на нові звершення у творчості та збереженні національної ідентичності.

Віртуальна арт-екскурсія «Замкова архітектура» (до Дня архітектури України)

      Замки України — одні з найцікавіших пам’яток архітектури. За даними істориків, в Україні було понад 5 000 фортифікацій, проте від більшості з них сьогодні немає й сліду. Проте ті що залишилися є окрасою країни і дозволяють відвідувачам познайомитись з нашою славетною історією. Вони будувались в різні віки з оборонною метою. Одні фортеці зводили для захисту від загарбників, інші — навпаки створювалися ворогами для утримання позицій. Тому замки такі стилістично різноманітні і разом з тим величні. Мальовничі споруди розташовані у різних куточках країни. Їх більше сотні, але сьогодні ми пропонуємо вам добірку українських фортець, які збереглися в найкращому стані інайбільш цікавими для туристів.

"Психологічні та ментальні відмінності поколінь" з циклу зустрічей "Рекреаційне розвантаження із елементами творчості"

 

     24 червня 2025 року у відділі літератури з питань мистецтва  відбувся черговий захід для людей старшого віку в межах циклу зустрічей  «Рекреаційне розвантаження із елементами творчості», спрямованих на психоемоційне здоров’я та підтримку активного способу життя. Цього разу зустріч присвячена важливій й актуальній  темі – психологічним та ментальним відмінностям поколінь.

     Психолог-волонтер Олена Вітюк у доступній формі розповіла  про особливості мислення, сприйняття, поведінкових моделей та ціннісних орієнтирів представників різних поколінь: покоління післявоєнного періоду (

Silent Generation), покоління «бебі-бум», покоління Х, Y (міленіалів) та  Z.

     Учасники дізналися про те, як соціальні умови, технологічні зміни, освіта й інформаційне середовище вплинули на розвиток ментального здоров’я особистості та формування характеру кожного покоління. Обговорювалися питання комунікації між людьми різного віку, конфлікти, непорозуміння та способи налагодження взаємоповаги в родинах.

     Зустріч з користувачами  Луцького територіального центру пройшла у теплій атмосфері взаєморозуміння та довіри. Присутні активно долучалися до обговорення, ділилися власним досвідом, ставили запитання, виявляли інтерес до подальших тем.

     Розмова з психологом сприяла поглибленню між поколінного розуміння, зменшенню психологічної напруги та підтримці емоційного добробуту осіб поважного віку.

«Вражаючий світ модерну» (10.06. - Всесвітній день стилю модерн)

 

        Щороку 10 червня світ відзначає Всесвітній день стилю модерн (World Art Nouveau Day), вшановуючи один з найчарівніших і найвпливовіших художніх рухів на межі ХІХ і ХХ століть. Ця дата обрана не випадково: 10 червня народилися два видатні представники модерну – угорський архітектор Еден Лехнер та іспанський архітектор Антоніо Гауді. Їхня творчість, як і творчість багатьох інших майстрів модерну, докорінно змінила уявлення про красу, функціональність та взаємозв'язок мистецтв.

Що таке модерн?

Модерн (Art Nouveau – "нове мистецтво" у Франції, Jugendstil – "молодий стиль" у Німеччині, Secession – "сецесія" в Австрії, Liberty – в Італії) – це стиль, що охопив усі сфери мистецтва: архітектуру, живопис, скульптуру, графіку, прикладне мистецтво, дизайн меблів, ювелірні вироби та моду. Його розквіт припав на період приблизно з 1890 по 1910 роки.

Основними рисами модерну є:

• Природні форми: Використання гнучких, хвилястих ліній, мотивів рослин (лілії, іриси, маки), комах (бабки), тварин (змії, лебеді). Відмова від прямих кутів і симетрії.

• Декоративність: Акцент на орнаменті, що часто перетворюється на самостійну естетичну цінність.

• Інтеграція мистецтв: Прагнення до синтезу різних видів мистецтва, де архітектура, інтер'єр, меблі та навіть посуд утворюють єдиний гармонійний ансамбль.

• Нові матеріали та технології: Активне використання металу (ковані елементи), скла (вітражі), кераміки.

• Символізм: Насиченість символікою, прагнення передати внутрішній світ, емоції.

• Естетизація повсякденності: Бажання зробити красивим кожен предмет, що оточує людину.

Вплив модерну на світ

Модерн став перехідним етапом від історичних стилів до модернізму. Він зробив величезний внесок у розвиток дизайну, архітектури та мистецтва в цілому. Його ідеї про єдність форми і функції, про органічний дизайн, про важливість ремесла та декоративності продовжують надихати митців і дизайнерів донині.

У цей день по всьому світу проводяться виставки, лекції, екскурсії та інші заходи, присвячені стилю модерн. Це чудова нагода зануритися у світ витончених ліній, казкових образів та неперевершеної естетики, яка й досі зберігає свою актуальність та чарівність.

Завітайте на книжкову виставку у відділ літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні, щоб докладніше ознайомитися зі стилем модерн, та згадати про те, що мистецтво може бути не лише функціональним, але й нескінченно красивим, втілюючи в собі мрії про гармонію та єдність людини з природою.

«Рекреаційне розвантаження з елементами творчості»

 

       9 червня, у соціокультурному просторі «Мистецький» вчергове відбулася зустріч, організована працівниками відділу літератури з питань мистецтва «Рекреаційне розвантаження з елементами творчості» на тему: «Місце та значення фізіогноміки в сучасному світі. Частина 2». Фізіогноміка - один з найдавніших способів визначення типу особистості людини, його душевних якостей і стану здоров'я, виходячи з аналізу зовнішніх рис обличчя і його виразу. На зустріч були запрошені користувачі Територіального центру соціального обслуговування м. Луцька. Як завжди незмінний психолог наших заходів Олена Вітюк ознайомила присутніх з основами цього давнього методу визначення характеру людини. Було цікаво дізнатися, як по рисах обличчя або погляду приблизно визначити характер співрозмовника або навіть його життєвий досвід, по яких ознаках зовнішності можна визначити чи варто взагалі спілкуватися з певною людиною. Присутні почули багато цікавої та корисної для себе інформації, з захопленням слухали характеристики психолога, ділилися враженнями дискутували або погоджувались. Мета цього заходу - допомогти навчитися вільно спілкуватися, розуміти співрозмовника, висловлювати свою думку, отримувати радість та задоволення від спілкування з оточуючими, прийняти та полюбити себе, почати рухатися в напрямі до соціальної активності. Присутні мали можливість висловити своє бачення соціальних проблем сьогодення, ділитися спогадами та власними життєвими переживаннями.

«Віртуальна екскурсія по парках Європи».

 

    У середу 4 червня у відділі літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні відбулася унікальна подія – «Віртуальна екскурсія по парках Європи». Цей захід, організований працівниками відділу, мав на меті не просто ознайомити присутніх з мальовничими куточками європейських парків, а й надати їм цінні інструменти для поліпшення психологічного стану.

    На зустріч були запрошені користувачі Територіального центру соціального обслуговування м. Луцька. Для них це була чудова можливість відволіктися від повсякденних турбот та зануритися у світ гармонії та спокою. Головна мета заходу полягала в тому, щоб допомогти учасникам навчитися знаходити ресурси для збереження та відновлення психічного здоров'я, прийняти та полюбити себе, а також почати рухатися в напрямі до соціальної активності.

   Особливий акцент під час екскурсії було зроблено на важливості споглядання природи для емоційного та психологічного благополуччя. Взаємодія з природним середовищем має доведену користь: вона може покращити настрій, зменшити відчуття стресу або гніву, а також підвищити впевненість і самооцінку. Дослідження показують, що навіть прослуховування звуків природи може покращити настрій і знизити рівень стресу. Регулярне перебування на природі знижує рівень кортизолу – гормону стресу. Природа допомагає зняти емоційне навантаження, заспокоїти та подолати нав'язливі думки. Це також сприяє покращенню концентрації уваги та пам'яті. Навіть споглядання зображень природи може зменшити відчуття болю та пригнічувати відповідні сигнали в мозку. Таким чином, віртуальна подорож парками Європи стала не лише естетичним задоволенням, а й практичним кроком до зміцнення ментального здоров'я учасників.

Нові надходження у відділ літератури з питань мистецтва

 

ХІV Всеукраїнська онлайн - школа бібліотечного журналіста.

 

     Сьогодні четвер 22 травня, погода за вікном надихає на отримання   нової інформації, і це чудово, тому що  у нас триває навчання ХІV Всеукраїнської онлайн-школи бібліотечного журналіста. На актуальне в сучасних реаліях питання «Штучний інтелект у бібліотечних медіа: тренд чи необхідність?» вже третій день поспіль намагаються знайти відповідь працівники відділу літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні. Кожного дня ми дізнаємося щось корисне і цікаве для себе, отримємо нову практичну інформацію та ознайомлюємося з досвідом  колег з різних куточків нашої Держави. Величезна подяка організаторам, партнерам, спікерам, модераторам навчань за цікаві лекції, та змістовну подачу матеріалу.

Віртуальна арт-екскурсія: "Мистецтво садово-паркового дизайну" ( до Європейського дня парків)

 

З Днем вишиванки!

 

Книжкова виставка "Моя вишиванка - душа України" (до дня вишиванки)

 

     Здавна українська вишивка дивувала своєю неповторністю та слугувала найкращою окрасою і святкового, і повсякденного одягу. У наші ж дні виготовлення вишиванок власноруч перетворилося на популярне хобі для людей різного віку, а вишиті сорочки стали символом національної ідентичності. На їхню красу звернули увагу навіть зарубіжні кутюр’є, а що вже й казати про українських майстринь…

      Споконвіку українці шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Бо вірили, що вона захищає від усього злого. Вважається, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, яка є у людині. А водночас – це і оберіг, бо вона захищала не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії, щоб ішли сини у складну дорогу життя з маминим благословенням сміливими і сильними, мужніми і відважними, справжніми українцями.

       Останнім часом дедалі частіше проводяться заходи, що повертають нас до витоків нашої національної культури. Що це — мода? Ні. Беручи участь у таких святах, ми всі — і молоді, й старі — долучаємося до нового (а можливо, колись втраченого) ідеалу. І цим ідеалом є Незалежна Україна, країна, в якій ми сьогодні живемо, земля наших пращурів. А вони нам залишили велику спадщину — українську культуру.

     Сьогодні в Україні є День вишиванки. Його традиційно святкують у третій четвер травня. Цей день не передбачає особливої помпезності, хоча має надзвичайно глибокий контекст. Вперше День вишиванки відзначили у 2006 році, коли у вишиванки вдяглися студенти та викладачі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тепер це свято поширене у 60 країнах світу.

        Мета нашої виставки ознайомити відвідувачів з традиціями рідного краю; розширити уявлення про вишиванку, як вид мистецтва, про її значення у житті українців; виховувати любов до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; почуття національної гордості; сприяти розвитку естетичного смаку та творчого мислення.

          Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь, і як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції!

                 Запрошуємо всіх шанувальників народних традицій, і не тільки, у відділ літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні на книжкову виставку "Моя вишиванка - душа України", де ви зможете ближче ознайомитися з народними традиціями, історією виникнення саме вишивання, стилістичними особливостями вишивок різних регіонів нашої Держави, значенням кольорової гами та обереговою символікою вишиванок, яка є свого роду "генетичним кодом" нашої незламної нації.

 

Гавур Л. Чарівні візерунки. Частина ІІІ / Л. Гавур.  – Львів : Апріорі,  2011. –  92 с. : іл.

Калиняк Л. В. Українська вишивка. Сучасне трактування: альбом  / Л. В.  Калиняк. ­– Львів : НВФ «Українські технології», 2004. – 116 с.

Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки  / Т. Кара-Васильєва. –  Київ : Мистецтво, 2008. – 464 с. : іл.

Кара- Васильєва  Т. Українська вишивка  / Т. Кара-Васильєва, А. Чорноморець.  – Київ : «Либідь» , 2005. –158 с.

Ксенія  Колотило:  альбом  / авт.-упоряд. Д. І. Богданова.  –  Київ : Мистецтво, 1992. – 160 с. : іл.

Свйонтек  І. Гуцульські вишивки Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту. Альбом 5. Книга 1– Космацькі вишивки Косівщини  / І. Свйонтек. – Львів : Апріорі,  2014.  – 232 с. : іл.; табл.; фото

Українські народні узори. Зібрала Ольга Косач-Кривинюк. Випуск ІІ зі змінами й доповненями  / вст. ст. Н. Сташенко ; упор. В. Комзюк, Н. Пушкар. – Ковель : ТОВ «Ковельська міська друкарня», 2009.  – 29 с. : іл.

Чумарна М. На полотні вічності . Таємниці вишивки і вишивання  / М. Чумарна.  – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан,  2021. – 144 с.

Чумарна  М. І. Вишивання долі  / М. І. Чумарна. – Львів : Апріорі, 2015. – 88 с. : іл.