Запрошення на музичний вернісаж "Музика душі", присвячений Вольфгангу Амадею Моцарту - генію, чия музика пережила століття.

 

Презентація проєкту відділу літератури з питань мистецтва на 2026 рік

            Проєкт відділу літератури з питань мистецтва на 2026 рік має назву «Мистецький калейдоскоп» та включає в себе три проєкти: «Творчий Простір», «Новинка у відділі мистецтв» (онлайн-презентації озвучені ШІ) та  «Рекреаційне розвантаження з елементами творчості»

         Ці три проєкти, перебуваючи у тісній взаємодії, охоплюють три ключові аспекти: емоційну творчість («Творчий Простір»), цифрову інноваційність («Новинка з ШІ») та соціальну відповідальність («Рекреаційне Розвантаження»), що гарантує комплексний та сучасний розвиток нашого відділу.

Книжкова виставка "Марія Примаченко: та, що приручила диво"

 

Марія Примаченко — це не просто ім’я, це цілий усесвіт, сповнений дивовижних істот, сонячних барв та глибокої народної мудрості. Її творчість стала символом української незламності, довівши, що справжній геній здатний підкорити світ, навіть не полишаючи меж рідного села.

Марія Оксентіївна Примаченко народилася 12 січня 1909 року в селі Болотня на Київщині. Вона виросла в родині майстрів: батько був теслею, а мати — визнаною майстринею вишивання. У дитинстві Марія перенесла поліомієліт, який на все життя залишив її з фізичним болем, але зробив надзвичайно чутливою до краси.

«Починалося все з синього глею», — згадувала художниця. Дівчиною вона розписала власну хату так гарно, що сусіди почали запрошувати її до себе. Саме в рідній Болотні вона створила свій унікальний стиль — наївне мистецтво, яке поєднало давні фольклорні мотиви з неймовірною особистою уявою.

Творчість Примаченко — це понад 800 шедеврів, де реальність переплітається з міфом.

• «Звірина серія»: Її знамениті звірі — це метафори людських характерів. Добрі звірі — яскраві та заквітчані, злі — темні та колючі. Усі вони мають «людські» очі з довгими віями.

• Символізм: Кожна картина супроводжувалася авторським підписом-приказкою (наприклад, «Три буслики у горосі живуть у нас і досі»), що перетворювало полотно на глибоку притчу.

Справжній тріумф чекав на художницю у 1937 році на Всесвітній виставці в Парижі, де вона отримала золоту медаль. Саме там її малюнки побачили видатні митці ХХ століття.

Світовий геній Пабло Пікассо, вражений фантазією українки, сказав про її творчість: «Я схиляюся перед мистецьким дивом цієї геніальної українки».

Марк Шагал також надзвичайно високо цінував її роботи, називаючи їх «чистим джерелом радості».

Марія Оксентіївна померла 18 серпня 1997 року. За рішенням ЮНЕСКО 2009 рік був оголошений роком Марії Примаченко. Її диво-звірі сьогодні живуть у сучасному дизайні, моді та навіть на муралах, залишаючись джерелом натхнення для всього світу.

Запрошуємо вас до відділу літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні! Зануртеся у магічний світ Марії Примаченко, гортаючи альбоми з її репродукціями. Її «сонячне мистецтво» — це найкращі ліки для душі та нагадування про те, що світло завжди перемагає темряву.

Новинка у відділі мистецтв (у рамках проєкту озвученого штучним інтелектом)

 

Презентація видання: «Забуті парки, старі фільварки. Мандрівка палацами України»

Відділ літератури з питань мистецтва представляє вашій увазі черговий випуск у рамках проєкту «Новинка у відділі мистецтв», озвучений за допомогою штучного інтелекту.

Сьогодні ми відкриваємо двері у світ української аристократії та архітектурної вишуканості через нову книгу відомої дослідниці та мандрівниці Ірини Пустиннікової — «Забуті парки, старі фільварки. Мандрівка палацами України».

Ця книга — не просто путівник, а глибока та емоційна подорож у часі. Вона присвячена об’єктам, які часто залишаються поза увагою масового туриста: затишним маєткам, родовим фільваркам та розкішним палацам, що ховаються в гущавині старих парків. Авторка, яка понад 20 років досліджує замки та храми України, майстерно поєднує історичні факти з живими легендами та особистими враженнями від експедицій.

Особливу увагу варто звернути на те, що це видання отримало високе офіційне визнання — книга рекомендована Українським інститутом книги. Це є беззаперечним свідченням її культурної цінності, історичної достовірності та високої якості виконання. Такий статус підтверджує, що праця Ірини Пустиннікової є важливою складовою сучасної української гуманітаристики та обов’язковим читанням для кожного, хто цікавиться нашою спадщиною.

Чому це видання варте вашої уваги?

• Унікальний контент: Ви дізнаєтеся не лише про архітектуру, а й про долі власників маєтків — Потоцьких, Санґушків, Терещенків, чий внесок у культуру України важко переоцінити.

• Майстерність автора: Ірина Пустиннікова пише легко, з тонкою іронією та глибоким знанням контексту, що робить читання захопливим.

• Естетика та документальність: Книга наповнена сучасними фотографіями та малюнками, які фіксують красу пам’яток у їхньому нинішньому стані, закликаючи нас встигнути побачити цю велич на власні очі.

Головна мета цієї книги — актуалізувати питання збереження нашої культурної спадщини. Багато з описаних об’єктів сьогодні перебувають у критичному стані, і саме через пізнання та увагу громадськості ми можемо дати їм шанс на порятунок.

Запрошуємо вас ознайомитися з новинкою у нашому відділі. Відкриваймо невідому Україну разом!

Арт-терапія для ментального здоровя: творча зустріч у бібліотеці

6 січня 2026 року у відділі літератури з питань мистецтва Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки відбувся захід «Арт-терапія для старших людей: збереження ментального здоров'я через мистецтво». Подія була організована спільно з психологом-волонтером Луцької міської організації Товариства Червоного Хреста України Оленою Вітюк.

Захід пройшов у рамках проєкту «Рекреаційне розвантаження з елементами творчості», а його учасниками стали підопічні Луцького територіального центру соціального обслуговування.

Присутні створювали картини, використовуючи методику роботи з кольором. Ця техніка дозволила кожному виразити свій внутрішній стан і приховані почуття, трансформуючи емоційну напругу в художні образи.

Олена Вітюк провела низку вправ на розвиток пам'яті та концентрацію уваги. Це допомогло розслабити присутніх, налагодити живе спілкування та створити теплу, дружню атмосферу.

Завдяки поєднанню творчості та психологічних практик, літні люди отримали необхідне емоційне розвантаження, що є надзвичайно важливим для підтримки ментального здоров'я в умовах сьогодення.

Різдвяна Містерія: Новий погляд на традиції

 

 Мистецький простір Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки знову наповнився магією. 

 20 грудня 2025 року з'явилася особлива виставка робіт  — «Різдвяна Містерія». Це не просто експозиція, а результат творчого пошуку молодих талановитих студентів першого, другого курсів спеціальностей «Архітектура та дизайн» Луцького національного технічного університету (ЛНТУ). Керувала  і надихала студентів кураторка виставки — відома майстриня, художниця, асистентка кафедри архітектури та дизайну Рада Вронська.

 Експозиція налічує  більше 30 унікальних робіт, кожна з яких є спробою зазирнути у майбутнє української традиції через призму сучасного дизайну.
 Коли традиція зустрічається з молодим креативом, народжується справжня магія. 

 Запрошуємо вас відвідати нову виставку у мистецькому просторі нашої книгозбірні.

Рекреаційне розвантаження із елементами творчості: «Гнів: причини, наслідки, самодопомога»

16 грудня наш відділ літератури з питань мистецтва перетворився на простір емоційного відновлення. Ми провели особливий захід із рекреаційного розвантаження для людей поважного віку на тему: «Гнів: причини, наслідки, самодопомога». Разом із Оленою Вітюк, психологом-волонтером Луцької міської організації Товариства Червоного Хреста, ми занурилися у тему збереження ментального здоров'я старших людей, приділивши особливу увагу найсильнішим емоціям сучасності - гніву та страху.

У поважному віці серце особливо чутливо реагує на несправедливість та небезпеку, тому навчитися екологічно «розвантажувати» свою психіку — це запорука здоров’я та довголіття.

Під час заходу ми детально розібрали гнів, який часто виникає під час важких життєвих подій.

Ця зустріч стала не лише уроком психології, а й справжнім сеансом колективної підтримки. Ми вдячні кожному учаснику за сміливість зазирнути у вічі своїм емоціям та психологу за мудрі поради.

Пам’ятайте: відчувати гнів чи страх — це нормально. Головне — не залишатися з ними наодинці.

Чекаємо вас у нашому відділі літератури з питань мистецтва, де творчість лікує душу!

"Українська хустка - оберіг нашого роду" (арт-година до Всесвітнього дня української хустки)

9 грудня у соціокультурному просторі "Мистецький" нашої книгозбірні відбулася зворушлива та пізнавальна арт-година "Українська хустка - оберіг нашого роду". Захід було присвячено Всесвітньому дню української хустки, який традиційно відзначається 7 грудня.

Цей важливий елемент національного одягу та сильний оберіг нашого роду став темою заходу, який провела головний бібліотекар відділу літератури з питань мистецтва Людмила Стрілка.

Учасниками арт-години стали учні 7-А класу Луцького ліцею №4. Школярі поринули у світ українських традицій, дізнаючись про багатовікову історію хустки, її символічне значення та регіональні особливості.

Людмила Стрілка розповіла про те, як хустка супроводжувала жінку протягом усього життя – від народження до останніх днів, була символом дівочої честі, заміжнього статусу, а також використовувалася у численних обрядах та ритуалах.

• Оберіг: Хустка завжди була не лише прикрасою, але й потужним оберегом, що захищав від злого ока та нещасть.

• Символ: Це символ любові, вірності, прощання і водночас нового початку.

• Мистецтво: Сучасні українські хустки – це справжні витвори мистецтва, що поєднують давні орнаменти з новими дизайнерськими ідеями.

Проведення заходу у просторі "Мистецький" стало чудовим доповненням, підкреслюючи красу та естетичну цінність української хустки. Це місце, де традиції зустрічаються із сучасністю, а культура та література зливаються в єдине ціле.

Ця арт-година стала нагодою ще раз підкреслити важливість збереження і поваги до нашої культурної спадщини. Українська хустка – це не просто аксесуар, це наша ідентичність, наш код нації, який ми зобов'язані шанувати і передавати нащадкам.