Людвіг Ван Бетховен народився 16 грудня 1770 року у місті Бонн,в музичній сім'ї. З дитинства його стали навчати грі на органі, клавесині, скрипці, флейті. Вперше серйозно займатися з Людвігом став композитор Нефі. Вже в 12 років Людвіг отримав першу роботу музичної спрямованості — помічника органіста при дворі.
Бетховен вивчав кілька мов, намагався складати музику. Після смерті матері в 1787 році він взяв на себе матеріальні обов'язки сім'ї, граючи в оркестрі.
Слухаючи університетські лекції, він познайомився в Бонні з Гайдном. Бетховен вирішує брати в нього уроки. Для цього він переїжджає до Відня. Після деяких спроб Гайдн направляє Бетховена на заняття до Альбрехтсбергер (Гайдн вважав, що музика Бетховена була похмурою і дивною).
Віртуозна гра на піаніно приносить Людвігу першу славу. У Відні були написані знамениті в майбутньому твори: Місячна соната Бетховена, Патетична. У наступні роки він активно пише нові твори: першу і другу симфонії, «Творіння Прометея», «Христос на Оливній горі».
Проте подальшу творчість Бетховена було ускладнене розвитком хвороби вуха — тиніт. Композитор усамітнюється в місті Гейлігенштадте. Там він працює над третьою — «Героїчною» симфонією.
Повна глухота відокремлює Людвіга від зовнішнього світу. Однак навіть ця подія не може змусити його припинити складати. На думку критиків, третя симфонія Бетховена повністю розкриває його найбільший талант.
У 1802-1812 роках Бетховен з особливим бажанням і завзяттям писав сонати. Тоді були створені цілі серії творів для фортепіано, віолончелі, знаменита Дев'ята симфонія, Урочиста меса. Слава і популярність композитора в ці роки були дуже великі. Навіть влада, незважаючи на його відверті волелюбні думки, не сміла чіпати музиканта.
У творчості Бетховена класична музика досягла своєї вершини. Сучасник подій французької революції кінця 18 століття, що проголосила свободу, рівність і братерство людей, Бетховен зумів показати в своїй музиці, що творцем цих перетворень є народ.
Помер видатний композитор 26 березня 1827 року у Відні, де і похований на центральному кладовищі.
Цікаві факти про Бетховена:
- У біографії Бетховена він зазвичай називається останнім представником класичної віденської школи композиторів. Це правда, у ХІХ столітті, після його смерті, музична мода змінилася дуже помітно.
- Великий композитор походив з музичної династії. Його батько та дід були співаками у капелі, причому дід у результаті навіть дослужився до капельмейстера (керівника хорової капели).
- Перше видання його музичних творів відбулося, коли йому було 12 років. Сам композитор на цей час уже працював помічником придворного органіста.
- Величезний вплив життя Людвіга ван Бетховена надав його батько. Той був одержимий ідеєю зробити із сина другого Моцарта, а тому почав навчати його музиці з раннього дитинства.
- На робочому місці Бетховена завжди панував безлад.
- У віці чотирьох років він за батьківським наполяганням займався грою на клавесині по шість годин на день. Іноді він навіть музикував ночами, знову ж таки, якщо того вимагав батько.
- В юності він навчався у школі, в якій особливий наголос робився на музику та латину. Тому композитор ще підлітком, вільно опанував латинь, але до кінця життя Бетховен писав з помилками, а множити, ділити і робити інші арифметичні операції він і навчився ніколи.
- Одним з наставників юного Людвіга ван Бетховена став Антоніо Сальєрі, друг Моцарта та знаменитий композитор. Той самий, якому приписується отруєння Моцарта, хоч це й неправда.
- Для сучасників Бетховен був не так композитором, скільки геніальним композитором-віртуозом. Публічна гра на фортепіано роками була його основним джерелом прибутку.
- Композитор вільно володів трьома іноземними мовами – французькою, італійською та латиною. Відомо, що він без проблем читав твори давньоримських класиків в оригіналі.
- Своїми улюбленими письменниками він вважав Плутарха, Гомера та знаменитого драматурга Шекспіра. А серед поетів він особливо виділяв своїх співвітчизників Йоганна Гете та Фрідріха Шіллера.
- Коли в 17 років Бетховен вперше виступав у Відні, музичній столиці Європи, у залі був присутній Моцарт. Прослухавши імпровізацію композитора-початківця, Моцарт вигукнув “Він усіх змусить говорити про себе!”.
- Сучасникам він запам’ятався ще й своїм зовнішнім виглядом. Композитор зазвичай дуже недбало одягався, часто з’являвся на публіці з нечесаним і неохайним, анітрохи не переймаючись думкою оточуючих.
- У короткій біографії Бетховена згадано випадок, що свідчить про його різкість і уразливість. Одного разу на його концерті один із гостей почав перемовлятися з дамою, що сидить поруч, і композитор, помітивши це, перервав концерт, заявивши “таким свиням я грати не буду”.
- Одного разу він гостював у свого покровителя, австрійського князя Ліхновського і той попросив його зіграти гостям. Бетховен проте відмовився. Його почали вмовляти, але він замкнувся в окремій кімнаті. Розлючений князь наказав виламати в неї двері, що й було зроблено, після чого композитор пішов, а вранці надіслав князю листа, в якому написав, що князів у світі є і будуть тисячі, а ось Бетховен у ньому всього один.
- До 27 років композитор почав швидко втрачати слух, але не припинив писати музику. Щоб “чути”, він затискав у зубах паличку, прикріплену до передньої панелі фортепіано, на якому він грав – це допомагало йому відчувати вібрації.
- Чути хоч щось йому якийсь час допомагали слухові трубки, виготовлені для нього Йоганном Мельцелем, його другом, відомим піаністом та винахідником.
- Спілкуючись із оглухлим Бетховеном, його друзі взяли у звичку записувати свої репліки у зошиті, на які він відповідав або усно, або письмово. Частина з них збереглася, але деякі були знищені його друзями, оскільки у зошитах містилися різкі випади і навіть образи імператора та членів правлячої династії. Відомо, що критика влади була улюбленою темою композитора.
- Неабияка частина пізньої творчості Бетховена є творчою обробкою народних пісень. Здебільшого це уельські, шотландські та ірландські пісні, але є серед них також російські та українські.
- На прем’єрі “Дев’ятої симфонії” публіка аплодувала композитору так довго, що довелося втрутитися поліції, тому що настільки тривалі овації дозволялися лише по відношенню до самого імператора.
- Оглухнувши, композитор продовжував слухати музику внутрішнім слухом. Для цього він читав партитури музичних творів, і музика при цьому звучала у нього в голові.
- Можливо, Бетховену, який страждав від важкої хвороби печінки, навмисно “допомогли” піти з життя – є теорія про те, що лікар, який відвідував його, при кожному візиті ставив йому примочки з токсичним свинцем. На користь цієї версії говорить те, що дослідження збереженого волосся композитора підтвердило те, що після кожного візиту лікаря вміст свинцю в них збільшувався.
- Після смерті Бетховена понад 20 тисяч людей прийшли проводити його в останній шлях. Вони зібралися у величезну жалобну процесію.
Завітайте у відділ літератури з питань мистецтва нашої книгозбірні!
Якщо ви маєте музичну освіту, або вчитеся, у нас для вас є нотний матеріал, якщо ви просто поціновувач класичної музики, у нас ви зможете прослухати твори цього видатного композитора записані на вінілових платівках. Власне, неважливо, наскільки ви обізнані у музиці, можливо прослухавши його сонату №14 так звану «Місячну» ви скажете наслідуючи давніх римлян : «Життя коротке, мистецтво — вічне».
